Річки Полтавської області

Основна стаття: Води Полтавської області

По території Полтавської області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км.

Річки області належать до сточища Дніпра: ліві притоки — Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Кам'янського водосховищ.

94,2% площі Полтавської області знаходиться в межах суббасейну Середнього Дніпра, 5,8% площі – в межах суббасейну Нижнього Дніпра.^[1]

До малих річок віднесено річки з площею водозбору від 10 до 100 км2, середніх – 100- 1 000 км2, великих – 1 000-10 000 км2, дуже великих – більше 10000 км2.^[1]

До дуже великих річок відноситься Дніпро, великі річки в басейні: Сула, Ворскла, Псел, середні: Удай, Оржиця, Хорол, Мерла.^[1] Всі інші річки є малими.

Перелік річок

Дніпро (міста і містечка над річкою: Градизьк, Кременчук, Горішні Плавні):

Сула — ліва; Заводське, Лубни
- Артополот — ліва; Заводське
- Суха Лохвиця — права; Лохвиця
- Сулиця — права
- Удай — права; Пирятин
  - Перевід (Перевод) — права
    - Руда — ліва
  - Многа — ліва; Чорнухи
    - Артополот — ліва
    - Босаха — ліва
- Сліпорід — права
  - В'язівець — ліва
  - Величків — ліва
- Багачка — ліва
- Відпільна — ліва
- Войниха — ліва
- Рудка — ліва
- Оржиця — права; Оржиця
  - Гнила Оржиця — ліва; Гребінка
  - Чумгак — права
  - Чевельча — права
- В'язовий — права
Псел — ліва; Гадяч
- Грунь — права; Гадяч
- Багачка — права; Велика Багачка
- Лютенька — ліва
- Грунь-Ташань — ліва
  - Ташань — права; Зіньків
  - Грунь — ліва
    - Мужева Долина — ліва
    - Бихів — ліва
- Хорол — права; Миргород, Хорол
  - Озниця — права;
  - Крива Руда — права;
  - Рудка — права
  - Рудка — ліва
- Вовнянка — права
- Говтва — ліва;
  - Вільхова Говтва — ліва
    - Велика Говтва — права
    - Середня Говтва — ліва
- Рудька — ліва
- Сухий Омельник — права; Глобине
- Манжелія — права
Ворскла — ліва; Полтава, Кобеляки
- Мерла — ліва
- Ковжижа — ліва
- Коломак — ліва
  - Свинківка — права;
- Тагамлик — ліва;
  - Сухий Тагамлик — ліва;
- Котельва — ліва; Котельва
  - Котелевка — ліва
  - Орешня — права
- Кустолове — ліва
- Кобелячка (Великий Кобелячок) — права; Кобеляки
  - Вовча — права
  - Малий Кобелячок — ліва
- Тарапунька — права
Орель (Оріль) — ліва;
- Орчик — права; Карлівка
  - Ланна — ліва;
  - Скотобалка — ліва;
- Лип'янка — права;
  - Суха Лип'янка — ліва;
- Маячка — права;
  - Мокра Маячка
  - Суха Маячка
Кобелячок
Крива Руда
- Оболонь (права)
Крива Руда, Кременчук
- Сухий Кагамлик

Екологія

За показником коефіцієнта забрудненості води в 2011 році з 21 річки 15 мають статус «слабо забруднених» (у 2010 році — 12), а 6 — «помірно забруднених» (у 2010 році — 9). Найзабрудненішими залишаються річки Хорол та Суха Лохвиця, найчистішими — Сухий Омельник, Гнила Оржиця та Говтва. Основні показники, які обумовлюють низькі оцінки якості води — підвищений вміст органічних речовин, амонійного азоту, нітритів, марганцю, фосфатів, цинку.^[2]

Для річок суббасейну Середнього Дніпра, характерний нерівномірний розподіл стоку протягом року і з метою раціонального використання наявних водних ресурсів та безперервного забезпечення потреб населення у воді виникла потреба в регулюванні стоку річок та будівництві водосховищ. Специфікою в межах суббасейну середнього Дніпра є зарегульованість стоку водосховищами: Київським, Канівським, Кременчуцьким,Кам’янським,що порушило екологічну рівновагу Дніпра, докорінно змінило умови водообміну, швидкість води уповільнилась в 14-30 разів, порівняно з природними умовами.^[1]

Береги водосховищ потерпають від ерозії. Значний вплив на якість води в Дніпрі та його притоках мають стічні води, які надходять від населених пунктів без очистки або неякісно очищені, відбувається змив гербіцидів та пестицидів з територій сільськогосподарських угідь. Каскад водосховищ сприяє вирівнюванню гідрохімічних показників, зменшення великих концентрацій забруднюючих речовин, разом з тим відбувається акумуляція забруднюючих речовин у донних відкладах. Так у Київському водосховищі зосереджені значні відкладення радіонуклідів. Уповільнення течії у водосховищах сприяє цвітінню води на мілководдях в літній меженний період.^[1]