Сабада Олександр Борисович

Сабада Олександр Борисович
Підполковник
Загальна інформація
Народження	9 жовтня 1979(1979-10-09) Мошни, УРСР, СРСР
Смерть	2 травня 2014(2014-05-02) (34 роки) Карпівка, Україна (Збитий з ПЗРК у вертольоті)
Поховання	Кропивницький
Alma Mater	ХІ ВПС
Військова служба
Роки служби	2000-2014 (з перервою)
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Армійська авіація
Формування	16 ОБрАА
Війни / битви	Миротворча місія в Ліберії Миротворча місія в Конго Війна на сході України Протистояння у Слов'янську 2014 року
Командування
начальник штабу — перший заступник командира вертолітної ескадрильї
Нагороди та відзнаки

Олекса́ндр Бори́сович Сабада (9 жовтня 1979, Мошни, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР — 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, підполковник (посмертно) Збройних сил України. Загинув в ході російсько-української війни.

Олександр Сабада народився у селі Мошни на Черкащині, в родині військовослужбовця. В 13 років вирішив вступати до «суворівського» училища. Після розпаду Радянського Союзу родина оселилася у Чернігові. Тут Олександр закінчив ліцей №15 та вступив на навчання до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. З 1996 по 2000 рік навчався у Харківському інституті військово-повітряних сил за напрямком «авіація та космонавтика» та здобув спеціальність «Офіцер управління військами оперативно-тактичного рівня». У 2001 році Олександр зустрів свою майбутню дружину Тетяну, вона теж пов'язала своє життя з військовою службою, служила у гарнізоні Канатове. 2002 року Олександр і Тетяна одружилися. Офіцер Сабада проходив службу у різних частинах військової авіації, зокрема, у Вінниці, Коломиї, Житомирі, куди довелося виїхати, коли розформували коломийську частину. Рік Олександр прослужив «на землі», але він дуже хотів знову літати, тож знайшов місце у вертолітній частині в Бродах на Львівщині. Пройшовши спецкурси в Миколаєві, Олександр Сабада знову піднявся у небо. Брав участь в миротворчих місіях ООН в Ліберії (2008) та Конго (2011). Сашко був затятим грибником. Займався авіамоделюванням, удома кілька полиць були заставлені змайстрованими ним власноруч літачками. Сабада обожнював свою професію, жив і дихав нею.

Начальник штабу — перший заступник командира вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, в/ч А2595, м. Броди.

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання в районі Слов'янська і Краматорська в Донецькій області.

2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російські бойовики за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів збили два вертольоти Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. Внаслідок обстрілу п'ятеро офіцерів з двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один зазнав поранення. Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили вертоліт «09 жовтий», командир екіпажу Сергій Руденко дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з вертольота і намагався врятувати ще одного. Вертоліт упав, і в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Грішин загинули, пораненого капітана Євгена Краснокутського захопили терористи (його звільнили 5 травня). Вертоліт Руслана Плоходька «40 жовтий» полетів на допомогу, але теж був збитий. Разом із майором Русланом Плоходьком загинули члени екіпажу вертольота Мі-24П («40 жовтий») майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.

20 травня в Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками.

Олександра поховали на Лелеківському кладовищі у Кропивницькому, куди переїхала його дружина Тетяна з двома синами, Олегом (2002 р.н.) і Максимом (2011 р.н.). У Чернігові залишилася мати Тамара Іванівна.

20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня^[1].

Рішенням виконкому Кропивницької (колишньої Кіровоградської) ради від 26 серпня 2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги» II ступеня (посмертно).

У травні 2015 року в Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну^[2].

8 грудня 2015 року на будівлі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь шістьох полеглих у районі АТО випускників навчального закладу.

• Сабада Олександр Борисович. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 31 травня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• У Слов'янську та Краматорську сепаратисти збили два гелікоптера з львівськими військовими. Телеканал «ЗІК». 03.05.2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 28 травня 2017.
• 2 травня під Слов'янськом загинули в бою п'ятеро військових пілотів із Бродів на Львівщині. «Щоденний Львів». 05.05.2014. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 травня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• У Бродах попрощалися із загиблими у Слов'янську пілотами. «Zaxid.net». 20.05.2014. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Полковник Ігор Ярьоменко: "Вони загинули у Слов'янську, захищаючи Батьківщину від бандитів" (рос.). «Острів». 21.05.2014. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• У Кіровограді вшанували пам'ять загиблого льотчика. «Гречка». 21.05.2014. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Мрія літати стала фатальною для льотчика Олександра Сабади. «Рідний край». 27.03.2015. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 28 травня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)