Сабадирьов Іван Леонтійович
Іван Леонтійович Сабадирьов (1923–2012) — український історик, педагог, професор. БіографіяІ. Л. Сабадирьов народився 28 червня 1923 року на хуторі Каракашев (ніні Ростовської області) РРФСР. Учасник Другої світової війни. Після демобілізації з лав Червоної Армії у 1947—1955 роках був на комсомольській та партійній роботі у Молдавії. В 1953 році закінчив Кишинівський державний педагогічний інститут. Згодом навчався в аспірантурі Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. У 1959 році захистив дисертацію «Столипінська аграрна реформа і селянський рух у губерніях Новоросії (1903—1914 рр.» на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. В 1966 році присвоєно вчене звання доцента. В 1955—1974 роках перебував на викладацьких посадах у вищих навчальних закладах Кишинева. У 1973 році захистив дисертацію «Ленінська аграрна програма на півдні України і в Молдавії» і здобув науковий ступінь доктора історичних наук. В 1976 році присвоєно вчене звання професора. Протягом 1974—1982 років завідував кафедрою історії КПРС Одеської вищої партійної школи. У 1982 році перейшов до Одеського інституту інженерів морського флоту. До 2002 року працював професором кафедри українознавства Одеського національного морського університету. У 2002—2010 роках обіймав посаду професора кафедри історії України Південноукраїнського педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Помер у 2012 році в м. Одеса. Наукова діяльністьВивчав питання революційного руху та аграрної політики в Україні і в Молдавії. Керував аспірантурою. Протягом тривалого часу був членом спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських дисертації з історії в Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова. Є автором понад 100 опублікованих праць. Праці
Нагороди
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
