Савельєв Юрій Васильович
Савельєв Юрій Васильович (нар. 6 вересня 1949, Черняховськ) — професор, доктор хімічних наук, завідувач відділу хімії гетероланцюгових полімерів[1] Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, заслужений діяч науки і техніки України (2013). БіографіяЮрій Васильович Савельєв народився 6 вересня 1949 року в м. Черняховську (Росія). Середню освіту здобув в м. Черкаси у 1966 р. вступив на хімічний факультет Ленінградського технологічного інституту ім. Ленсовету (нині Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут, який закінчив у 1971 році. З 1971 до 1982 р.р. Ю.В.Савельєв працював на хімічних підприємствах України, зокрема на Рубіжанському хімічному комбінаті (м. Рубіжне Луганської області) на посадах майстра та начальника зміни (1971-1975 рр.) Упродовж 1975-1982 рр. на інженерних посадах на дослідному виробництві Київської філії ДНДІХП. З 1982 р. працює в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України. За цей час Ю.В. Савельєв обіймав посади старшого інженера (1982–1987рр.), молодшого наукового співробітника (1987-1989рр.), наукового співробітника (1989–1991рр.), старшого наукового співробітника (1991–2001рр.) відділу хімії лінійних полімерів. З 2001 р. обіймає посаду завідувача відділу хімії лінійних полімерів, а з 2007 року – завідувача відділу хімії гетероланцюгових полімерів і взаємопроникних полімерних сіток. З 2002 до 2016 рр. Ю.В. Савельєв – заступник директора інституту з наукової роботи, та 2014-2016 рр. - в.о. директора інституту. У 1988 р. Ю.В. Савельєв захистив дисертацію „Лінійні поліуретани з гідразидними фрагментами, що містять β-дикетонати перехідних металів” на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук. Вчене звання старшого наукового співробітника йому було присвоєно в 1996 р. У 2000 р. Ю.В. Савельєв захистив дисертацію „Полімери на основі макрогетероциклічних сполук і похідних гідразину” та здобув науковий ступінь доктора хімічних наук[2]. Науковий доробокВнеском Ю.В. Савельєва в хімію високомолекулярних сполук є розробка наукових принципів створення нового покоління гідразинвмісних лінійних, розгалужених і зшитих полімерів у органічних і водних середовищах та в блоці з комплексом властивостей конструкційних матеріалів для різних галузей сучасної техніки, сільського господарства, медицини, що здатні конкурувати з існуючими та є базою для створення новітніх технологій. Створено гідразинвмісні поліуретани, стійкі до деструктуючих чинників довкілля з підвищеними стійкістю: до високих температур, до опромінювання різної природи та до дії мікроорганізмів із застосуванням розчинних комплексів перехідних металів. Результати цих досліджень знайшли використання в рамках Загальнодержавної Національної Космічної програми (1998–2007рр.). Ним розроблено науковий підхід до створення на основі несиметричного диметилгідразину та його похідних нових поліфункціональних поліуретанів як плівкових матеріалів, плівкотвірних водних дисперсій та пінополіуретанів. Проведено фундаментальні дослідження з синтезу похідних гідразину, що містять макрогетероциклічні фрагменти, та нового типу поліуретанів на їх основі. Під керівництвом Ю.В. Савельєва розроблено та розширено спектр застосування гідразинвмісних поліуретанів за рахунок створення на їх основі гібридних органо-органічних систем і композиційних матеріалів. Розроблено принципи та створені нові наноструктуровані гібридні поліуретан(акрилат,епоксидні) системи на основі неорганічних наночасток різної природи з підвищеними фізико-механічними, біологічними широкого спектра дії та бар'єрними властивостями. Науково-практична діяльність Ю.В. Савельєва також спрямована на вирішення проблем сталого розвитку суспільства, зокрема створення полімерних матеріалів методами "зеленої хімії", а саме, нових полімерних матеріалів, що покликані знизити агресивні фактори довкілля щодо техніки, людини, тваринного та рослинного світу; екологічно-безпечних полімерних матеріалів, полімерів на основі поновлюваної сировини, що сприяє зниженню частки нафтохімічної сировини при їх виробництві та створенню матеріалів, що руйнуються в умовах довкілля по закінченню терміна їхнього використання; Ю.В. Савельєв є автором, науковим керівником і учасником близько 30 проектів за Національними та 7 міжнародними програмами, зокрема Національної Космічної Програми (1998-2008 рр.), Програми спільних досліджень на РС Міжнародної космічної станції (2002-2006 рр.), Цільової науково-технічної програми НАН України "Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави" (2016-2019), УНТЦ, НАНУ-Тюбітак (туреччина), NATO science for Peace [3][4][5]. Нагороди та відзникаНагороджений відзнакою НАН України "За професійні здобутки" (2009 р.), "Кращий винахідник НАН України" (2010 р.), "Заслужений діяч науки і техінки" (2013 р.) Вибрані наукові публікаціїЮ.В. Савельєв — автор понад 495 наукових праць (Scopus), 1 монографії під коредагуванням, 4 розділів у монографіях міжнародних колективів, понад 90 авторських свідоцтв СРСР і патентів України на винаходи (список патентів України).
Статті
Патенти
Опубліковано: 10.10.2014
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia