Народився в сім'ї службовців. Здобув вищу освіту на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1978).
У 1978—1980 — редактор періодичних видань Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном.
1980—1990 — заввідділу, відповідальний секретар, газета «Ньюс фром Юкрейн».
1990—1991 — редактор, Київська міська профспілкова газета «Спілка».
1991—1992 — 1-й заступник головного редактора, тижневик СЖУ «Дума».
З 11.1992 — головний редактор, газета «Київський вісник».
З 08.1994 — президент, Державна телерадіомовна компанія України[2].
02.1995 — 08.1996 — заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, президент Національної телекомпанії України[3][4].
12.1996 — 04.1999 — заступник Міністра інформації України — генеральний директор Державного інформаційного агентства України[5][6].
21.06. — 16.07.1999 — в. о. президента Національної телекомпанії України[7][8].
04.1999 — 02.2000 — Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України[9][10].
02.2000 — 03.2003 — керівник управління з питань взаємодії із засобами масової інформації та органами державної влади Адміністрації Президента України.
03.2003 — 02.2005 — президент Національної телекомпанії України[11][12].
02.2005 — 07.2009 займався зв'язками з громадськістю, ЗМІ та органами державної влади.
07.2009 — 2010 — перший заступник генерального директора ДТРК «Культура».
З 2010 року — генеральний директор Філії НТКУ «Київська регіональна дирекція» (КДР ТРК, згодом Київська державна регіональна телерадіокомпанія «Центральний канал», Філія ПАТ «НСТУ» «Київська регіональна дирекція» «Центральний канал»).
Ефірне фото з програми «Український клуб». Фото Максима Яковчука.
Цикл телевізійних програм «Український клуб» Творчого об'єднання «Хрещатик, 26» Київської державної регіональної телерадіокомпанії (хронометраж програми 52 хв, прямий ефір, автори й ведучі — Олександр Савенко й Тетяна Кулик, директор ТО «Хрещатик, 26» — Олександр Олександрович Кульчицький) Державний комітет телебачення і радіомовлення України висунув на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2015 і 2016 року в номінації «Публіцистика і журналістика»[14]. У різні часи режисерами програм були: Олена Пащинська, Марія Терехіна та Максим Яковчук.