Савранська ГЕС
Савранська гідроелектростанція (Савранська ГЕС) — мала гідроелектростанція, що знаходиться на річці Південний Буг біля смт Саврань Одеської області України. ІсторіяБудівництво Савранської міжрайонної гідроелектростанції розпочалось в 1946 р. за ініціативою райкому КП(б)У та виконавчого комітету Савранської райради депутатів трудящих. За первинним проектом її потужність мала бути 250 кВт. Будівництво планувалось вести господарським способом, силами 16 колгоспів, які взяли участь у будівництві. У 1948 р. в будівництві взяло участь 28 колгоспів і з'явилась потреба збільшити потужність до 500 кВт. Внаслідок збільшення об'єму будівництва, якого колгоспи не в змозі потягнути, було вирішено будівництво ГЕС передати підряднику — будівельній організації «Сільелектро» і на будівництво відкритий державний кредит. У 1949 р. в будівництві ГЕС взяли участь всі 52 колгоспи. Будівництво було закінчено до 1 травня 1950 р. Після прийому держкомісією потужність станції була встановлена в 400 кВт. Загальний контроль роботи ГЕС здійснює міжколгоспна Рада під керівництвом Лісогурського К. П. У ході експлуатації проведено часткову реконструкцію турбин, внаслідок чого потужність збільшилась на 45 кВт. Станом на 1 липня 1951 року гідроелектростанція обслуговує 15 укрупнених колгоспів району, комунгосп, райцентр, Савранську МТС, Савранську лісозахисну станцію, інкубаторну станцію (потужність 495 кВт[2]). Вартість відпущеної колгоспам та населенню електроенергії становила 0.30 коп. за 1 кВт·год. Трохи згодом (через декілька років — у 1953-54 р.), спираючись на греблю Савранської ГЕС, на лівому березі річки свою гідроелектростанцію (200 кВт[2]) збудував і Гайворонський район Кіровоградської області. Савранська ГЕС була в експлуатації 30 років, а в 1981 її закрили у зв'язку з введенням в експлуатацію другої черги Дніпровської ГЕС. З початку 2010-х років започатковані відновлювальні роботи. ПрибузькеНаприкінці 1940-х – початку 1950-х років поблизу ГЕС (на місці колишнього хутора[3]) було побудоване селище Савранської гідроелектростанції; з 1960 р. с-ще Прибузьке (див. Адміністративний устрій Савранського району). На початку 1970-х років (після закриття Березівської ГЕС) на місці колишнього селища було організовано спортивно-оздоровчий табір «Південний Буг» ОТІХП (нині Одеська державна академія холоду).[4][5][6] У літературі та мистецтвіУ митця Альбіна Ґавдзінського є картина «Будівництво Савранської ГЕС» (рос. Строительство Савранской ГЭС, 1948 р.[7]). Поет Олександр Уваров написав вірша та рядки у поемі про ГЕС:
Примітки
Посилання
Див. також
|
Portal di Ensiklopedia Dunia