Савченко Ігор Васильович

Савченко Ігор Васильович
Народився	17 лютого 1966(1966-02-17) (59 років)  Сміла, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Членство	Верховна Рада України VI скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
Нагороди

Народний депутат України
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Са́вченко І́гор Васи́льович; (нар. 17 лютого 1966, м. Сміла, Черкаської області) — колишній народний депутат ВРУ (БЮТ), після приходу до влади президента Януковича 2010 року — член пропрезидентської коаліції, у подальшому член парламентської фракції Партії регіонів. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2007), голова підкомітету з питань парламентського контролю за дотриманням прав людини в діяльності правоохоронних органів та роботи з заявами і зверненнями громадян (з січня 2008).

Народився 17 лютого 1966 р. в Смілі Черкаської області в сім'ї військовослужбовця.

1984 — 1986 — проходив дійсну строкову службу у Збройних силах СРСР у Львівському військовому окрузі.

• 1986—1992 — Черкаський педагогічний інститут, спеціальність: «фізичне виховання»;
• 2002—2005 — Черкаський технологічний університет, спеціальність: «Фінанси», кваліфікація: «бакалавр з економіки та підприємництва».

• 1993—1998 — директор ПП «СІВ Автокомерс» у м. Сміла.
• 1998—2003 — директор ТОВ «Меблі ЛІВС» (м. Сміла).
• 2003—2005 — заступник керівника Державного управління справами^[2][3]. Отримав III ранг державного службовця^[4].
• 2006 — директор ТОВ «Центр-інвестбуд», генеральний директор КП «Інститут земельних відносин Київської області».

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку Юлії Тимошенко, № 137 в списку. На час виборів: генеральний директор КП «Інститут земельних відносин Київської області», безпартійний.

27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови^[5][6]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту^[7][8].

14 січня 2021 року Савченка було заарештовано у підозрі в отриманні хабаря за повернення арештованого майна. За данимим слідства, Ігор з «антикорупціонером» вимагали у представника торгівельної компанії 100 тис. $ для керівництва Державної фіскальної служби та Державної митної служби для повернення арештованого майна. Справу було передано до Печерського районного суду Києва^[9].

• 2003 — Заслужений працівник промисловості України^[10].

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Картка на сайті ВРУ