Савченко Володимир Федорович
Савченко Володимир Федорович (нар. 20 квітня 1948 р. в с. Митченки, Бахмацький район, Чернігівська обл., Україна) — доктор економічних наук, професор кафедри управління персоналом та економіки праці Чернігівського національного технологічного університету, заслужений економіст України. БіографіяНародився 20 квітня 1948 р. в с. Митченки Бахмацького району Чернігівської області. В 1966 році із золотою медаллю закінчив Митченську середню школу. Закінчив Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова за спеціальністю «Інженер електронної техніки». У 1995 р. отримав другу вищу освіту в Чернігівському державному технологічному університеті за спеціальністю «Облік і аудит». Трудова та наукова діяльністьУ 1971 р. – інженер-технолог Борзнянської філії Київського заводу напівпровідникових приладів. У 1973-1986 рр. – контрольний майстер, старший контрольний майстер, заступник начальника відділу, начальник відділу виробничого об’єднання «Чернігівський радіоприладний завод». З 1986 до 1992 р. – заступник генерального директора виробничого об’єднання «Чернігівський радіоприладний завод». У 1990 році обирався депутатом Чернігівської міської ради народних депутатів, заступником голови комісії з фінансів і бюджету. З 1993 р. по 2002 р. очолював обласне відділення Спілки економістів України. З 1993 р. по даний час очолює обласне відділення Української асоціації якості. З 1991 по 1994 рр. був заступником голови Української Асоціації якості, головою комітету асоціації по сертифікації. 1992-1994 рр. – заступник глави Чернігівської обласної державної адміністрації з економічних питань. 1994-2009 рр. – директор філії, заступник голови правління двох комерційних банків у м. Чернігів, м. Київ. З 1995 р. - кандидат економічних наук. У 1998 р.- отримав вчене звання доцента. З 1995 р. по 2005 р. працював доцентом кафедри економічної теорії Чернігівського державного інституту економіки і управління, з 2005 р. по 2009 р. – професор тієїж кафедри. У 2001-2002 рр. був членом Центрального правління Спілки економістів України. У 2008 році захистив докторську дисертацію і здобув науковий ступінь доктора економічних наук. З 2009 р. по теперішній час – професор кафедри економічної теорії, а потім кафедри управління персоналом та економіки праці Чернігівського національного технологічного університету. У 2010 р. присвоєно вчене звання професора. Науковий керівник 8 здобувачів і аспірантів, які захистили кандидатські дисертації. З 1993 р. - Академік Академії економічних наук України, З 1994 р. - Член-кореспондент Української Академії наук національного прогресу. З 2004 р. - Академік Української Академії наук. Указом Президента України 27 травня 1998 року Савченку В. Ф. присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України». Брав участь у розробці проекту Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся, яка включала в себе розвиток 6 областей, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 252 від 27 квітня 1994 року був призначений заступником голови Координаційної ради при Кабінеті Міністрів з питань організації розробки даної програми. Розробив концепцію розвитку Чернігівського регіону, що використовується при плануванні та регулюванні економічних процесів території. Очолював організаційну і методичну роботу при розробці окремих планів соціально-економічного розвитку області, а також програм стабілізації економіки регіону. Очолював роботу по розробці системи якості виробничого об’єднання «Чернігівський радіоприладний завод», яка у 1990 році першою в Радянському Союзі була атестована на відповідність ІСО серії 9000. У спів-товаристві з іншими працівниками Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України брав участь у створенні «Методичних рекомендацій з розробки програм соціально-економічного розвитку регіону» і «Методичних рекомендацій з розробки програм соціально-економічного та культурного розвитку міста та адміністративного району», схвалених колегією Мінекономіки України 12 листопада 1997 року і Вченою радою НДЕІ Мінекономіки України 1 листопада 1998 р. Автор 420 публікацій наукового і науково-методичного характеру, в тому числі 28 монографій та книг наукового спрямування. Публікації
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia