Савєльєв Владислав Михайлович

Владислав Савєльєв
Владислав Михайлович Савєльєв
Владислав Савєльєв; Владислав Михайлович Савєльєв
Майор
Загальна інформація
Народження	14 серпня 1996; Кіровоград, Україна
Смерть	2 червня 2023 (26 років); Покровськ, Донецька область, Україна ; (загинув під час виконання бойового завдання)
Поховання	Далекосхідний цвинтар (Кропивницький)d
Національність	українець
Alma Mater	Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Псевдо	«Nomad»
Військова служба
Роки служби	2014—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Повітряні сили
Формування	114 БрТА
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (2022);
Нагороди та відзнаки
	Савєльєв Владислав Михайлович у Вікісховищі

Владисла́в Миха́йлович Савє́льєв (14 серпня 1996, м. Кіровоград — 2 червня 2023, біля м. Покровськ, Донецька область) — український військовий льотчик Повітряних сил Збройних сил України, майор, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 14 серпня 1996 року в м. Кіровоград (тепер Кропивницький). Виріс у родині військовослужбовців. Закінчив гімназію № 9 у м. Кропивницькому. Навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який закінчив з відзнакою у 2019 році.

Брав участь в ООС на сході України.

Протягом двох років проходив курс базової льотної підготовки на турбогвинтовому навчальному літаку T-6A Texan II на авіабазі Коламбус (США).^[1]

Під час російського вторгнення в Україну — військовий льотчик у складі 114-ї бригади тактичної авіації.

Зранку 2 червня 2023 року разом із пілотом «Juice» (Андрієм Пільщиковим) на двох МіГ-29 здійснили успішний бойовий виліт у східному напрямку, запустивши ракети HARM. Увечері того ж дня Владислав Савєльєв виконував ще один бойовий виліт. Під час нього успішно запустили керовані бомби JDAM, які досягли своїх цілей. Однак у районі Покровська (Донецька область) його літак уразила ворожа ППО.^[1]

Похований на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища в м. Кропивницькому^[2].

Залишилися донька, дружина, брат, батьки^[3].

Нагороди

орден Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.^[4]