Сайкін Валерій Тимофійович

Сайкін Валерій Тимофійович
Сайкін Валерій Тимофійович
Народився	3 серпня 1937 ; Кожухово у складі міста Москви, тепер Російська Федерація
Помер	8 червня 2024 (86 років) ; Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР, Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, депутат Державної Думи РФ
Alma mater	Moscow State University of Instrument Engineering and Computer Scienced
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Державної Думи РФ[d]
Партія	КПРС
Конфесія	православна церква
Нагороди	; Заслужений машинобудівник Російської Федерації
	; ; ;

Валерій Тимофійович Сайкін (3 серпня 1937(19370803), Кожухово у складі міста Москви, тепер Російська Федерація — 8 червня 2024, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, генеральний директор Московського автомобільного заводу імені Лихачова, голова виконавчого комітету Московської міської ради народних депутатів, заступник голови Ради міністрів Російської РФСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Депутат Державної думи Російської Федерації 3-го скликання (1999—2003). Віцепрезидент громадської організації Російська академія транспорту (РАТ), академік РАТ.

Життєпис

Народився в багатодітній родині робітника. Батько загинув на фронтах Другої світової війни.

У 1952 році закінчив московську семирічну школу № 509. У 1952—1956 роках — учень Московського автомеханічного технікуму.

У 1956—1971 роках — формувальник-заливник ливарного цеху, майстер дільниці точного лиття, старший інженер-технолог ливарного цеху, начальник технічної частини корпусу сірого чавуну, заступник начальника цеху, головний металург Московського автомобільного заводу імені Лихачова (ЗІЛ).

У 1964 році без відриву від виробництва закінчив Всесоюзний заочний машинобудівний інститут із спеціальності машини і технологія ливарного виробництва.

Член КПРС з 1966 року.

У 1971—1979 роках — заступник головного інженера виробничого об'єднання «Московський автомобільний завод імені Лихачова» (ВО «ЗІЛ») з металургійного виробництва.

У 1979—1982 роках — 1-й заступник генерального директора, у 1982 — січні 1986 року — генеральний директор виробничого об'єднання «Московський автомобільний завод імені Лихачова» (ВО «ЗІЛ»).

3 січня 1986 — 14 квітня 1990 року — голова виконавчого комітету Московської міської ради народних депутатів.

13 квітня — 14 липня 1990 року — заступник голови Ради міністрів Російської РФСР.

У серпні 1990 — квітні 1991 року — 1-й заступник голови Бюро Ради міністрів СРСР із машинобудування. У квітні — серпні 1991 року — заступник голови Державного Комітету СРСР із машинобудування.

У 1991—1992 роках — головний інженер виробничого об'єднання «Московський автомобільний завод імені Лихачова».

У 1992—1995 роках — генеральний директор Московського автомобільного заводу імені Лихачова (ЗІЛ). З 1995 року — президент акціонерного товариства «АМО—ЗІЛ».

У 1996—1999 роках — голова Комітету у справах про неспроможність (банкрутство) Уряду Москви; директор територіального агентства по місті Москві Федеральної служби Росії з фінансового оздоровлення і банкрутства.

У 1999—2003 роках — депутат Державної думи Росії 3-го скликання від КПРФ. У 2000—2002 роках — голова Комітету з праці і соціальної політики та у справах ветеранів Державної думи Росії. Член бюро Московського міського комітету КПРФ.