З 1 березня 2015 року розпочав службу в 93-й окремій механізованій бригаді як командир механізованого взводу. Службу проходив біля ДАПу.[7][6] У Пісках дістав два поранення — один раз на БМП підірвався на перевіреній дорозі, де не мало бути мін. Згодом — осколкове поранення з АГС по ногах, коли «недостатньо добре заховався, хоч думав, що в укритті».[7]
Улітку 2015 року став командиром роти, після поранення тодішнього комроти.[7]
2016 року Сак зайшов на ротацію в Кримське, яке спершу видавалося легшим за Піски. 18 липня під час виходу на розвідку у тил російських окупантів його БМП-2 підірвалася. Загинув мехвод Роман Омельченко, був поранений у ногу Сак, кілька його бійців, а також Володимир Цірик, друг Олександра Сака. Цірик на перший погляд дістав легке поранення, але його не довезли до лікарні, він загинув. Той бій і поранення змінили Олександра, надалі він значно ретельніше планував бойові операції.[7]
Під час третьої ротації біля Богданівки, в районі Волновахи, Сак виконував обов'язки комбата.[7]
19 лютого 2022 року виїхав на рекогностування під Харків.[6] Під час повномасштабного російського вторгнення був командиром механізованого батальйону, який вступив у бій з батальйонною тактичною групою ворога і переміг завдяки раціональному підходу до ведення бою і нестандартній тактиці поблизу Харкова.[8] Пізніше був Ізюмський напрямок, Бахмут.[6]
орден Богдана Хмельницького I ступеня (8 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;[14]
орден Богдана Хмельницького II ступеня (7 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;[15]
орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 лютого 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;[16]
медаль «Захиснику Вітчизни» (27 жовтня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[17]
