Народився в старовинній дворянськійпоміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-УголКалязінського повітуТверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776—1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (до шлюбу Забєліна, 1801—1874), була дочкою московського купця Михайла Петровича Забєліна (1765—1849) та його дружини Марфи Іванівни (1770—1814). Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.
Словотворча діяльність
Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.[5]
Видання українською
Супокійне життя. Сільська ідилія Н. Щедріна (Салтикова), переклад І. Франка — Друг, 1877, № 5.
З якого кореня Дуреньки. (Прибите трохи до галицького життя), переклад глави «Історії одного міста» І. Франка — Друг, 1877, № 6.
