Сальс-ле-Шато
Сальс-ле-Шато́ (фр. Salses-le-Château, кат. Salses - Са́лсас) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Східні Піренеї. Населення — 3752 особи (01.01.2021)[1]. Сальс-ле-Шато є найпівнічнішою точкою історичної Каталонії, що було закріплено у 1258 р. Корбейським договором між Каталонією та Францією. У 1497 р. у містечку було побудовано замок для захисту північних кордонів Каталонії від нападів французів. Сальс-ле-Шато з 1642 р. перебуває у складі Франції. Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 670 км на південь від Парижа, 120 км на південний захід від Монпельє, 16 км на північ від Перпіньяна.
Сальс-ле-Шато (Салсас) – північна межа каталанських країнСальс-ле-Шато історично є північною межею Каталонії – існує приказка, що «кордони Каталонії на півдні змінюються, але на півночі кордоном незмінно є Салсас» (через те, що велика кількість валенсійців не вважає себе каталонцями, тому південна межа каталанських країн на їхню думку має проходити між Каталонією та Валенсією, в районі р. Ебро; окрім того лінгвістична межа поширення каталанської мови не збігається з кордоном між Валенсією та Мурсією, а знаходиться трохи північніше, на території Автономної області Валенсія; з історичної точки зору, реконкіста Каталонії відбувалася саме з півночі на південь, і її північний кордон завжди залишався біля міста Салсас, постійно просуваючися на південь: наприклад, Петро І Арагонський визначав Каталонію від Салсаса до Льєйди[3]). Каталонці так визначають історичні кордони каталанських країн : «від Салсаса (Північна Каталонія) до Ґуардамара (Валенсія), від Фраги (Західна смуга) до Мао (Балеарські острови)» (кат. De Salses a Guardemar, de Fraga a Maó)[4]. Брама каталанських країнНа території комуни у 2003 р. було побудовано пам’ятник «Браму каталанських країн», що позначає північну межу каталанських країн. Він розташований поряд з автострадою, яка з’єднує Перпіньян та Нарбонну (на місці античного шляху Ві́а Домі́ція). Пам’ятник було відкрито 28 серпня 2003 р. після бл. 20 років справжньої боротьби з офіційною французькою владою, яка за будь-якої нагоди намагалася зірвати будівництво. Проєкт та побудову пам’ятника було здійснено «Союзом за каталонський регіон». ІсторіяДо 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Русійон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[5]. ДемографіяДинаміка населення (Insee[6] ): ![]() Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:
Економіка2010 року серед 1878 осіб працездатного віку (15—64 років) 1350 були активними, 528 — неактивними (показник активності 71,9%, у 1999 році було 66,3%). З 1350 активних мешканців працювала 1121 особа (619 чоловіків та 502 жінки), безробітними було 229 (105 чоловіків та 124 жінки). Серед 528 неактивних 121 особа була учнем чи студентом, 195 — пенсіонерами, 212 були неактивними з інших причин[8]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 1302 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 3094,5 особи, медіана доходів виносила 15 237 євро на одного особоспоживача[9] Сусідні муніципалітети
Галерея зображеньПосилання
Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia