Самоваров Володимир Миколайович

Самоваров Володимир Миколайович
Народився	1946  Київ, Українська РСР, СРСР
Помер	23 лютого 2021(2021-02-23)  Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	фізик
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України
Посада	заступник директора ФТІНТ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Нагороди	Премія НАН України імені Б. І. Вєркіна Нагрудний знак «За професійні здобутки»

Володи́мир Микола́йович Самова́ров (нар. 1946, Київ, УРСР - пом. 23 лютого 2021, Харків, Україна) - радянський, український фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук, заступник директора Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України.^[1]

Народився у 1946 році у м. Києві. У 1968 закінчив фізичний факультет Харківського державного університету, отримав спеціальність "радіофізика і електроніка". У 1968 був прийнятий на посаду інженера в Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР і до останніх днів свого життя працював у цьому закладі. Працював на посадах молодшого наукового співробітника (з 1970), старшого наукового співробітника (з 1983) завідувача відділу (з 1999), заступника директора ФТІНТ з наукової роботи (з 2006), провідного наукового співробітника (з 2014). У 1970 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю "фізична електроніка, у т.ч. квантова". У 2001 здобув ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю надпровідність.^[2] Одночасно з науковими дослідженнями займався літературною творчістю, висловлюючи свої думки у віршах, перекладах, прозі.^[3][4]

До галузей наукових інтересів Володимира Миколайовича входили фізика твердого тіла, надпровідність, фізика наносистем, спектроскопія електронних збуджень.^[2] Він автор і співавтор більш ніж 150 наукових праць. Має індекс Гірша h=14 (06.2021).^[5] Був членом редакційної колегії міжнародного журналу "Фізика низьких температур" (Low Temperature physics).

1. В.Н. Самоваров, В.Л. Вакула, М.Ю. Либин, Антиферромагнитные корреляции в сверхпроводящих образцах YBa₂Cu₃O_6+x по данным оптического поглощения; сравнение с результатами нейтронных и мюонных экспериментов, ФНТ 29, 1293 (2003);
2. V.N. Samovarov, V.L. Vakula, Stripe order and pseudogap state in YBa₂Cu₃O_6+x as seen from magnon-assisted interband absorption, Physica C433, 1 (2005);
3. A.Г. Данильченко, Ю.С. Доронин, С.И. Коваленко, В.Н. Самоваров, Обнаружение эффекта расслоения на чистые компоненты в смешанных кластерах Ar-Xe, Письма ЖЭТФ 84, 385 (2006);
4. O.G. Danylchenko, Yu.S. Doronin, S.I. Kovalenko, M.Yu. Libin, V.N. Samovarov, V.L. Vakula, Luminescence evidence for bulk and surface excitons in free xenon clusters, Phys. Rev. A 76, 043202 (2007);
5. A.Г. Данильченко, С.И. Коваленко, В.Н. Самоваров, Электронография ГЦК-ГПУ перехода в кластерах аргона при изменении их размера, ФНТ 34, 1220 (2008);
6. A.Г. Данильченко, С.И. Коваленко, В.Н. Самоваров, Наблюдение сосуществования кристаллического и жидкоподобного состояний в кластерах аргона, допированных криптоном, ФНТ 34, 1308 (2008);
7. Yu.S. Doronin, M.Yu. Libin, V.N. Samovarov, V.L. Vakula, Spectroscopic observation of (N₂)₂ dimers in free icosahedral N₂ and Ar-N₂ clusters, Phys. Rev. A 84, 023201 (2011);
8. O.G. Danylchenko, S.I. Kovalenko, O.P. Konotop, V.N. Samovarov, Composition of Ar–Kr, Kr–Xe, and N₂–Ar clusters produced by supersonic expansion of gas mixtures, J. Clust. Sci. 26, 863 (2015);

Премія ім. Б.І. Вєркіна НАН України (2008). Відзнака НАН України "За професійні здобутки" (2009).^[2]

Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.