Самойленко Ілля Сергійович

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Незламний боєць після поранення мотивує інших на YouTube // 24 канал. — 2019. — 6 вересня.
	ГЕНДАЛЬФ: про готовність світу до великої війни, мобресурс росіян та залежність від технологій на YouTube // Армія TV – Військове телебачення України.

Ілля Самойленко
Ілля Сергійович Самойленко
Ілля Самойленко; Ілля Сергійович Самойленко
	Ілля Самойленко. Робота Андрія Данковича
Загальна інформація
Народження	10 липня 1994 (30 років)
Національність	українець
Alma Mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Псевдо	Гендальф
Військова служба
Роки служби	2015 — т.ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	Полк «Азов»
Війни / битви	Російсько-українська війна / Бої за Маріуполь

Ілля Сергійович Самойленко (нар. 10 липня 1994^[1]) — український військовослужбовець, офіцер управління розвідки полку «Азов» Національної гвардії України^[2], учасник російсько-української війни. Позивний Гендальф^[3].

Життєпис

Народився 10 липня 1994 року.

Навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мріє завершити навчання після закінчення війни.

2015 року, після закінчення другого курсу навчання в університеті, на початку 2016 року вступив на службу до ЗСУ.^[4]

18 квітня 2016 року розпочав військову службу в зоні АТО/ООС в складі полку «Азов»^[5], коли йому був 21 рік. Став заступником командира взводу^[6].

2017 року підірвався на власній міні. Коли він ставив розтяжку, почалася атака — і поряд вибухнув ворожий снаряд. Запальний пристрій у руці бійця розірвався, пошкодив ліву руку, ногу, шию, обличчя, око. Попри такі серйозні ушкодження він сам надав собі домедичну допомогу, перемістився у безпечне місце, а згодом керував своєю евакуацією^[6].

Лікування та реабілітація були складними, руку бійцеві замінив титаново-сталевий механічний протез, а око — скляний. Проте після цього Ілля повернувся у стрій і навчився стріляти з правого плеча, цілячись лівим оком^[6].

На початку 2021 року влаштувався у велику міжнародну компанію і працював за кордоном. Але після початку повномасштабного вторгнення повернувся в «Азов»^[6].

З початку блокади Маріуполя разом з побратимами перебував на «Азовсталі». З підвалів заводу повідомляв новини, зокрема, 8 травня 2022 року провів пресконференцію для представників закордонних ЗМІ англійською мовою^[7].

21 вересня 2022 року звільнений з полону^[1].

На травень 2024 продовжує виконання завдань у складі 12 бригади спеціального призначення «Азов». На весні 2025 року брав участь у бойових діях на Торецькому напрямку.^[4]