Самохідний лазерний комплекс «Сангвін»

Самохідний лазерний комплекс «Сангін»
Самохідний лазерний комплекс «Сангін»
Самохідний лазерний комплекс «Сангін»
ТипСамохідний лазерний комплекс
«Сангвін»
ПоходженняРосія Росія
Історія використання
ВійниНе застосовувався
Історія виробництва
Виготовлення1983—…[1]
Характеристики
Ширина3075

Траверс360о
Дальність вогню
Ефективна8—10 (незворотні руйнування оптико-електронної системи)
понад 10 (тоивале засліплення оптико-електронної системи)[1]
Прицілзондуючий лазер, РЛС

Бронясталева (прокат)
Другорядне
озброєння
додатково: Бойовий лазер
ДвигунВ-6Р (дизельний)
280 кс
Дорожній просвіт400
Швидкістьшосе: 50 км/год
бездоріжжя: 30 км/год
Прохідністьпідйом: 30
стінка: 0,7
рів: 2,5
брід: 1,0

СЛК «Сангвін» — радянський і російський самохідний лазерний комплекс (СЛК) для протидії оптико-електронним приладам повітряних цілей супротивника. Серійно не вироблявся.

Відмінною рисою комплексу було те, що уперше на нім була використана «Система дозволу пострілу» (СДП) і забезпечено пряме наведення бойового лазера (без великогабаритних дзеркал наведення) на оптико-електронну систему складної цілі[1].

Комплекс дозволяв вирішувати завдання селекції реальної оптико-електронної системи на рухливому вертольоті і її функціональне ураження, на дальності більше 10 км — засліплення оптико-електронної системи на десятки хвилин, на дальності менше 8-10 км — безповоротні руйнування оптичних приймальних пристроїв[1].

Історія створення

Розроблений в НВО «Астрофізика»[1], як розвиток комплексу СЛК 1К11 «Стилет» і попередник комплексу СЛК 1К17 «Сжатіє».

Опис конструкції

Броньовий корпус і башта

Тип броні — протиосколкова, протикульна.

Озброєння

Озброєння машини складалося з бойового лазера, встановленого на башті[1].

Системи спостереження і зв'язку

На башті, окрім бойового лазера, був встановлений малопотужний зондуючий лазер і приймальне облаштування системи наведення, фіксувальне відображення променя зондувальника від бликуючого об'єкта[1].

Ходова частина

Комплекс «Сангвін» встановлювався на шасі зенітної самохідної установки ЗСУ- 23-4 «Шилка»[1].

Корабельний лазерний комплекс «Аквілон»

У 1986 році НВО «Астрофізика» був представлений корабельний лазерний комплекс «Аквілон» з принципом дії, аналогічним наземним СЛК. Комплекс призначався для ураження оптико-електронних систем берегової охорони супротивника.

Література

Примітки

  1. а б в г д е ж и Сергей Апресов, Алексей Хлопотов. Выжигатель: самоходные лазерные комплексы : [арх. 23 липня 2012] // Популярная механика : журнал. — Январь 2011. — № 1 (99).
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya