Сандомирський Борис Петрович
Бори́с Петро́вич Сандоми́рський (1938-2018) — доктор медичних наук (1984), професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. ЖиттєписНародився 1938 року в місті Харків. З початком нацистсько-радянської війни із батьками евакуйований до міста Рубцовськ (Алтайський край). 1961 року з відзнакою закінчив Харківський медичний інститут. Працював у лікарнях Харківської області лікарем-хірургом. Від 1966 року у Харкові очолював опікові відділення. Від 1971 року — на кафедрі хірургії Харківського інституту вдосконалення лікарів. 1974 року захистив кандидатську дисертацію з питання опікового шоку. З 1974 року працював в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України. Від 1979-го — завідувач відділу експериментальної кріомедицини. 1984 року захистив докторську дисертацію «Деструктивна і захисна дія низьких температур на шкіру». 1985 року разом із співробітниками відділу вдостоєний премії АН УРСР ім. Богомольця. Протягом 1980-1990-х років працював над створенням кріоапаратури. За його ініціативи 1991 року було створено Харківський незалежний фонд матеріальної допомоги лікарям для під вищення кваліфікації «Харків-Квалімед». У 1990-х очолював дослідження по створенню технологій отримання і застосування кріоконсервованих клітин і фрагментів клітин у клінічній практиці. Є автором понад 400 наукових праць — з них 8 монографій та 42 патенти. Як педагог підготував 2 докторів та 19 кандидатів наук. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року (посмертно) — за роботу «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини»; співавтори Корпан Микола Миколайович, Красносельський Микола Віллєнович, Лещенко Володимир Миколайович, Литвиненко Олександр Олександрович, Сушко Віктор Олександрович, Худецький Ігор Юліанович. Серед робіт:
Серед патентів:
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia