Санді Токсвіг
Сандра Біргітта Токсвіг (англ. Sandra Birgitte Toksvig), відома як Сенді Токсвіг (англ. Sandi Toksvig, нар.. 3 травня 1958 року) — британська письменниця, акторка, радіо- і телеведуча, комікеса, продюсерка, сценаристка, феміністка та політична активістка данського походження. Нагороджена Орденом Британської імперії. Була ведучою програмою The News Quiz на BBC Radio 4 з 2006 до червня 2015 року. Вела телевікторину 1001 Things you Should Know Channel 4 у сезоні 2012—2013 років, а 5 квітня 2014 року стала ведучою повернутого до ефіру шоу Fifteen to one на тому ж телеканалі. У 2016 році змінила Стівена Фрая на посаді ведучої телешоу QI на каналі BBC. Одна з засновниць Партії рівності жінок, утвореної у березні 2015 року. У жовтні 2012 року призначена почесною ректоркою Портсмутського Університету. Також є чинною головою щорічного благодійного заходу Women of the Year Lunch[en] . Ранні рокиТоксвіг народилася 1958 року в Данії, але оскільки її батько, Клаус Токсвіг, був журналістом та іноземним кореспондентом для данського телебачення, більшу частину дитинства вона провела за кордоном, головним чином, у Нью-Йорку. Її мати, Джулі Енн Токсвіг (до шлюбу Бретт), мала британське походження[6]. У період, коли її батько працював у Лондоні, Санді відвідувала приватну школу для дівчаток Tormead School. Почала трудову діяльність на посаді освітлювачки у мюзиклі «Ісус Христос — суперзірка» у 18-річному віці.[7][8] Санді Токсвіг вивчала юриспруденцію, археологію та антропологію в Кембриджі, який закінчила, здобувши диплом з відзнакою, а також дві нагороди за видатні досягнення.[9] Одним з її викладачів права в університеті був лорд Деннінг[en][10]. Кар'єра ПочатокПочала займатися комедією ще в Кембриджі, де виступала як авторка і як виконавиця для першого жіночого шоу в театральному клубі Footlights, членкинею якого вона була в той же час, що і Стівен Фрай, Г'ю Лорі, Тоні Слеттері[en] та Емма Томпсон. Санді Токсвіг стала однією з авторів ревю клубу, який отримав головний приз на Единбургському фестивалі комедії[en]. Також входила до Кембриджського розважального товариства. Почала кар'єру на телебаченні як ведуча передачі для дітей, таких як № 73 (1982-1986), The Sandwich Quiz,[11] The Saturday Starship, Motormouth, Gilbert's Fridge, а також освітніх програм Island Race і The Talking Show, спродюсованих телекомпанією Open Media для телеканалу Channel 4. У жовтні 2012 року, під час хвилі звинувачень у бік Джиммі Севіла, а також викриття того, що в 1960-х, 1970-х та 1980-х роках на BBC процвітала культура потурання сексуальним домаганням, Токсвіг повідомила, що у 1980-ті роки вона зазнала утисків з боку «відомої особистості».[12][13] За її словами, повідомлення про випадки неналежної поведінки на ВВС її «абсолютно не здивували». КомедіяУ комедійних колах Токсвіг стала відома завдяки виступам у клубі Comedy Store в Лондоні, а також будучи в команді цього клубу, яка виступала з комедійними імпровізаціями.[14] На телебаченні вона виступала як учасниця таких гумористичних шоу як Call My Bluff (зазвичай, як капітанка команди), Whose Line Is It Anyway?, Mock the Week, QI і Have I Got News for You де вона з'явилася в першому епізоді в 1990 році. Вона також була ведучою What the Dickens, та Sky Arts. Санді Токсвіг також добре відома аудиторії BBC Radio 4 як учасниця передач I'm Sorry I Haven't a Clue, The Unbelievable Truth, і як провідна вікторини The News Quiz, де вона замінила Саймона Гоґґарта[en] вересні 2006 року, але яку покинула у червні 2015 року, щоб присвятити себе політичній діяльності та фемінізму. 26 червня 2015 року вийшов в ефір останній випуск передачі за її участю. Також на Radio 4 під її керівництвом виходила програма про подорожі «Додатковий багаж», але у 2012 році вона була знята з ефіру.[15] Роботи в театрі та на телебаченніУ 1993 році Токсвіг написала сценарій для мюзиклу Big Night Out на Little Sands Picture Palace для театру Nottingham Playhouse[en] , головні ролі в якому виконали Аніта Добсон[en] та Уна Стаббс. У 2002 році мюзикл був перероблений і доповнений піснями Діллі Кін[en] яка також зіграла в ньому одну з головних ролей на сцені театру Watford Palace разом з Бонні Лангфорд[en]. У співавторстві з Еллі Брюер Токсвіг написала п'єсу за мотивами творів Вільяма Шекспіра — The Pocket Dream, яка йшла спочатку в театрі Nottingham Playhouse[en], а згодом була показана на сцені театру у Вест-Енді. Разом вони також написали сценарій для телесеріалу The Big One в 1992 році, в якому Токсвіг зіграла одну з ролей. Як акторка вона брала участь у таких п'єсах як «Андрокл і лев», «Багато галасу з нічого» та «Комедія помилок». Токсвіг в театрі задіяна у п'єсі «Bully Boy», яка піднімає тему посттравматичного розладу серед британських військових. Прем'єра п'єси відбулася в театрі Наффілд театр у Саутгемптоні у травні 2011 року. Головну роль у ній виконав Ентоні Ендрюс. Санді Токсвіг брала участь у записі кількох аудіокниг, а також аудіоп'єси Red, із серії за мотивами серіалу «Доктор Хто». У 2011 році вона також постала як ведуча у другому сезоні передачі Майстер Стародавностей на каналі BBC Two. У 2013 році вона з'явилася у різдвяному випуску серіалу «Викликайте акушерку», на телеканалі ВВС.[16] У квітні 2014 року Токсвіг стала ведучою повернутого в ефір телешоу Fifteen-to-One, оригінальну версію якого вів Вільям Стюарт. За заслуги у сфері теле- та радіомовлення у 2014 році Токсвіг була удостоєна Ордену Британської Імперії (OBE). З 2016 року стала ведучою інтелектуальної комедійно-ігрової телепрограми QI, змінивши Стівена Фрая. 11 лютого 2017 року її остання п'єса «Срібна підкладка» була показана в Rose Theatre Kingston, а потім трупа з нею гастролювала в Портсмуті, Оксфорді, Кембриджі, Іпсвічі, Кесвіку, Йорку та Солфорді. У центрі сюжету — п'ять літніх жінок і молода опікунка в будинку для літніх, який ось-ось затопить шторм. У головних ролях: Рейчел Девіс, Кезія Джозеф, Меггі Маккарті, Джоанна Монро, Шейла Рейд і Аманда Вокер. Син Токсвіга, Тео Токсвіг-Стюарт, дебютував на професійній сцені у п'єсі[17]. 16 березня 2017 року оголошена новою співведучою телепередачі Великий Пекарський Турнір (англ. The Great British Bake Off) на Channel 4 разом із Ноелем Філдінгом. Вони замінили попередніх ведучих Сью Перкінс і Мела Гедройца. У січні 2020 року Токсвіг оголосила, що залишає шоу, щоб зосередитися на інших зобов'язаннях, а її замінив Метт Лукас[18]. 11 червня 2019 року Токсвіг з'явився в подкасті колишньої прем'єр-міністерки Австралії Джулії Гіллард. Примітно, що Токсвіг зазначає про сексизм у Вікіпедії: «Вікіпедія — чудова ідея, а ідея полягає в тому, що це енциклопедія знань, створена натовпом, яка фантастична ідея. Але відбувається те, що жінки зникають, тому 90 % вмісту Вікіпедії присвячено чоловікам та їхнім досягненням і 9 % стосується жінок. 1 % все ще приймають рішення. Отже, ця пропорція абсолютно не в порядку, і нам відчайдушно потрібно щось з цим робити. Частково проблема полягає в тому, що його редагують волонтери, але є близько 350 000 „uber“ волонтерів, які прагнуть, без образ на них, бути тими самими хлопцями, які мають час, щоб посидіти та зробити це, і не мають часу на прання, й активно редагують статті про жінок. Є дві проблеми: 1) жіночі досягнення не вводяться і 2) жінок активно редагують… Я маю намір спробувати це змінити, якщо зможемо»[19]. Під час карантину через COVID-19 у 2020 році Токсвіг створила та показала мінісеріал «Vox Tox» на YouTube[20], знятий у власному домі. Ці 10-хвилинні сесії популяризували діяльність жінок упродовж віків, надихаючись предметами з власної бібліотеки книг і біографій Токсвіг. Токсвіг зпродюсувала чотирисерійний серіал про подорожі Extraordinary Escapes with Sandi Toksvig, прем'єра якого відбулася 10 лютого 2021 року на Channel 4[21]. У грудні 2021 року Channel 4 продовжив серіал на другий сезон[22], прем'єра якого відбулася 17 лютого 2022 року[23]. Літературна творчістьТоксвіг є авторкою понад 20 книг для дорослих та дітей, до яких входить як художня література, так і нонфікшн. Вона також є авторкою колонок у таких часописах та газетах, як Good Housekeeping, Sunday Telegraph та The Lady. У 2009 році її статті для газети Sunday Telegraph були видані у вигляді збірки під назвою The Chain of Curiosity. Політичні поглядиДовгий час Токсвіг підтримувала партію ліберал-демократів[24][25] і навіть розглядалася як можлива представниця партії у парламенті. Однак у 2012 році вона заявила, що, на її думку, не існує партії, яка б відповідала її поглядам. У квітні 2015 року Токсвіг виступила як голова на перших, неофіційних зборах Партії жіночої рівноправності,[26][27] однією із засновників якої вона є. Саме партійна діяльність спричинила завершення Токсвіг її кар'єри на радіо.[28][29] Особисте життяУ Токсвіг троє дітей — дві доньки та син.[30][31] Їх народила колишня партнерка Токсвіг — Пета Стюарт, з якою вона розлучилася в 1997 році.[32] Зачаття було здійснено шляхом штучного запліднення, донором став Крістофер Ллойд-Пак,[33] молодший брат актора Роджера Ллойда-Пака.[34][35] Санді Токсвіг живе в плавучому будинку у Вондсуерті[36] разом з дружиною — психотерапевткою Деббі Токсвіг.[30][37] Пара офіційно оформила стосунки 29 березня 2014 року, коли набуло чинності законодавство про одностатеві шлюби в Англії та Уельсі.[38] Має атеїстичні та гуманістичні погляди, є покровителькою Британської гуманістичної асоціації.[39] Отримала британське громадянство у 2013 році.[40] БібліографіяКниги для дітей
Книги для дорослих
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(cropped).jpg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
