Санітарне та епідемічне благополуччя населення

Саніта́рне та епідемі́чне благополу́ччя насе́лення — оптимальні умови життєдіяльності, що забезпечують низький рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров'я населення факторів довкілля, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань.

Санітарне та епідемічне благополуччя населення – це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.[1]

Див. також

Примітки

  1. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII (Редакція від 28.12.2015). Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.

Література

  • Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya