Сарнацька Аліна Валеріївна
Алі́на Вале́ріївна Сарна́цька (11 квітня 1987, Київ) — українська військовослужбовиця, сержантка ЗСУ, бойова медикиня, волонтерка, журналістка й драматургиня, 128-ма хедлайнерка проєкту Літературні забави. ЖиттєписЦивільне життяНародилась 11 квітня 1987 року в Києві. 2007 року через фінансову скруту перейшла у сферу секс-працівниць. Через важкий соціальний досвід і емоційне вигорання у 2015 році полишила цю сферу. Згодом обіймала посаду спеціалістки зі збору даних досліджень в Інституті дослідження політики громадського здоров'я в Києві[1]. Долучившись до активного громадсько-політичного життя в столиці, Сарнацька стала однією з активісток за права секс-працівниць[2]. Скориставшись навичками психологині з бакалаврату, брала участь у допомозі жінкам у проституції і людям з наркозалежністю. Цікавилася також питаннями протидії домашньому насильству. В громадській діяльності не соромиться свого досвіду в секс-індустрії. На її думку, така публічність допомагає знизити рівень зневаги до колишніх ескортниць і людей з наркозалежністю в соціумі[1]. З 2017 року — менеджерка з розвитку в ГО «Еней»[1]. З квітня 2019 року по 24 лютого 2022 року психологиня-консультантка у «Drugstore». У 2019—2020 рр. — тренерка ВООЗ з питань протидії передозуванням. З 31 липня 2019 по 31 грудня 2021 року була спікеркою ГО «Демократична Сокира». Від цієї ГО без успіху балотувалася в окрузі № 6 під час виборів до Київради восени 2020 року. Вийшла з лав політсили в 2021 році[3]. Перед початком повномасштабної війни розпочала навчання в аспірантурі факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини[4]. Військова кар'єра5 березня 2022 року склала присягу на вірність Українському народові як військовослужбовиця ЗСУ. З того часу по 8 грудня 2023 року служила старшою бойовою медикинею роти вогневої підтримки 207-го ОБТрО 241-ї ОБрТро[4]. З середини грудня 2023 року розпочала роботу в Офісі підтримки змін Міноборони України[5]. Із 3 квітня 2023 по 13 грудня 2024 року працювала радіоведучою на Громадському радіо, де висвітлювала й коментувала як військовослужбовиця наболілі проблеми держави, армії та соціуму[6]. 17 квітня 2024 року виступила з критикою pin-up плакату з оголеною жінкою з лав ТРО ЗСУ (автор плакату — художник Олексій Бондаренко), який на її думку зневажає жінок в лавах української армії:
5 липня 2024 року звільнилася з лав ЗСУ за сімейними обставинами[8]. 4 грудня 2024 року анонсувала своє звільнення з радіо, оскільки планує 2025 року захистити кандидатську дисертацію (PhD). Тема дисертаційного дослідження — «Підвищення безпеки жінок, які належать до уразливих до гендерного насильства груп»[8]. Ще однією причиною стало бажання більше зосередитися на постановках і написанні п'єс[8]. Літературна діяльністьПісля фронту Сарнацька почала спроби в драматургії. Станом на 2024 рік до її творів входять п'єси «Військова мама» та «Баланс». Того ж року перемогла в драматургічних конкурсах «Липневий мед 2024» та «Тиждень актуальної п'єси 2024»[9]. 25 листопада 2024 року в конкурсі воєнної літератури для військових та ветеранів «4.5.0» Сарнацька посіла перше місце в категорії «Оповідання». У 2025 році її твір буде видано в антології, яку надрукують у «Видавництві Старого Лева»[10]. Нагороди
Наукові публікації
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
