Сартон (місячний кратер)
Кратер Сартон (лат. Sarton) — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь бельгійсько-американського хіміка та історика науки Джорджа Сартона (уродженого — Жоржа Альфреда Леона Сартена, 1884—1956) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулося у нектарському періоді[1]. Опис кратераДо північно-західного боку до кратера Сартон прилягає кратер Вебер. Іншими найближчими сусідами кратера є кратер Кулон на північному сході; кратер Вегенер на південному сході; кратери Вуд і Ландау на півдні і кратер Гульстранд на заході південному заході[2]. Селенографічні координати центра кратера 49°07′ пн. ш. 121°08′ зх. д. / 49.12° пн. ш. 121.14° зх. д., діаметр 71,3 км[3], глибина 2,75 км[1]. Кратер Сартон має полігональну форму та є помірно зруйнований. Вал кратера згладжений, західна і східна ділянки валу дещо спрямлені, західна частина валу поцяткована скупченням дрібних кратерів. Внутрішній схил терасоподібної структури є нерівномірним за шириною і найбільшої ширини досягає у південній частині. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1280 м[1], об'єм кратера становить приблизно 4200 км³[1]. Дно чаші рівне, ймовірно від затоплення лавою, у центрі чаші розташований масивний округлий подвійний центральний пік. На північному заході від центрального піка знаходиться примітний маленький чашоподібний кратер. Кратер знаходиться усередині утворення діаметром 530 км неофіційно названого «басейн Кулон-Сартон». Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сартон (місячний кратер)
|
||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
