Сас Сергій Володимирович

Народний депутат України
	2-го скликання
	3-го скликання
	4-го скликання
	5-го скликання
	6-го скликання
	7-го скликання

Сергій Володимирович Сас
Сергій Володимирович Сас
Народився	7 серпня 1957 (67 років); с. Єрмолаївка, Даурський район, Красноярський край, Росія
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Членство	Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України і народний депутат України
Партія	Батьківщина
Нагороди	Почесна грамота Верховної Ради України
	; ; ;

Сергі́й Володи́мирович Са́с (нар. 7 серпня 1957, с. Єрмолаївка, Даурський район, Красноярський край, Росія) — український політик. Народний депутат України. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». Суддя Конституційного Суду України у відставці (2014—2022; від Верховної Ради України). Командир Добровольчого формування територіальної громади міста Києва «Мрія» (з 8 березня 2022 року).

Освіта

У 1980 році з відзнакою закінчив Львівський зооветеринарний інститут за фахом ветлікар, а у 1996 році — Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

Кандидат юридичних наук. Дисертація «Законодавство про регламент Верховної Ради України: проблеми теорії і практики» (Інститут законодавства Верховної Ради України, 2005).

Кар'єра

З 1974 року по 1975 рік — різноробочий в Рейментарівському відділі Капітанівського бурякорадгоспу (Новомиргородський район Кіровоградської області).

Після закінчення Львівського зооветеринарного інституту і служби в армії переїхав в Кіровоградську область, де з 1982 року працював старшим ветеринаром обласної станції боротьби з хворобами тварин. Після працював у колгоспах. Протягом 1985 — 1987 років — заступник голови правління спецгоспу «Жовтень», з 1987 по 1996 рік — голова колективного сільськогосподарського підприємства «Мрія» Новомиргородського району Кіровоградської області.

Народний депутат України другого скликання, переміг на окрузі № 231 з результатом 25,42 % в першому турі і 73,9 % у другому, Був висунутий Селянською партією України (СелПУ). Був уповноваженим членом фракції СПУ і СелПУ. Голова підкомітету з питань економічної реформи в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством.

Народний депутат України третього скликання, був обраний за списками СПУ-СелПУ, (№ 24 у списку). На момент обрання — член президії вищої ради СелПУ. У 1999 році став членом фракції «Батьківщина». Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат України четвертого скликання, був обраний за списками Блоку Юлії Тимошенко (№ 18 у списку). Представляв виборчий блок в ЦВК. Під час президентських виборів 2004 року був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка в ТВО № 102 Кіровоградської області. Після цього з лютого по вересень 2005 року обіймав посаду постійного представника Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат України п'ятого скликання, був обраний за списками Блоку Юлії Тимошенко (№ 17 у списку) і шостого скликання (№ 17 у списку). Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат України сьомого скликання, був обраний за списками Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» (№ 47 у списку). Обіймав посади заступника голови фракції Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» і члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

13 березня 2014 року Верховна Рада України призначила його суддею Конституційного Суду^[7].

7 грудня 2022 року Конституційний суд України звільнив Ірину Завгородню, Сергія Саса та Ігоря Сліденка з посади судді Конституційного суду України у відставку на підставі поданих ними заяв^[8].