Сахновщинський коровай

Нематеріальна культурна спадщина України

Сахновщинський коровай
Галузь	Знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту; Традиційні ремесла
Статус нематеріальної культурної спадщини	Національний рівень
Регіон	Сахновщина, Харківська область
Реєстраційний номер	029
Рік	2022

Сахновщинський коровай ― український коровай, технологію виробництва якого декілька поколінь використовують на Сахновщині в Харківській області. Цей коровай одно­ярусний, прикрашений оздо­бою тіста з рослинними еле­ментами. Знання і практика приготування Сахновщинського короваю у 2022 році були внесені до нематеріальної культурної спадщини України.

Випікання короваю у селах Сахновщинсько­го району Харківської області є досить давньою практикою. Історично Сахновський коровай став поєднанням культур, звичаїв і досвіду господарювання переселенців на Сахновщину з колишніх Полтавської і Харківської губерній, він демонструє тісний зв'язок із навколишнім середовищем давніх хліборобських і пекарських традицій. Сахновщинський коровай одно­ярусний, має об’ємну та плоску оздо­бу з тіста рослинного типу. ^[1][2]

Традиційно всі етапи виго­товлення короваю потрібно супрово­джувати обрядовими (коро­вайними) піснями або при­мовляннями^[2]. Приміщення, де буде робитися тісто для короваю, повинно бути чистим, а настрій у пекаря - чудовий^[3]. Якщо треба робити багато короваїв для свята, то господи­ня для допомоги запрошувала кілька жінок — подруг, кумів, ро­дичок^[2], але для весільного короваю запрошувались тільки жінки, які мали щасливе одруження^[4] Сахновський коровай використовується не тільки у весільному процесі, а й під час урочистостей та масових заходів типу ярмарків, свят, фестивалів, але для весілля або великого світа його завжди багато прикрашали об’ємною та плоскою оздобою, зробленої переважно з прісного тіста^[5]

Рецепт тіста у кожної май­стрині свій, але в основному рецепті тіста є молоко, жир (мас­ло вершкове, маргарин або олія), вода, яйця, цукор, сметана, дріжджі, борошно^[2]. Існують три найбільш пошире­ні способи формування ко­роваю:

1. з цілого шматка тіста (простий);
2. з одного великого та 9 неве­ликих шматків тіста, що розташовано навколо центрального;
3. невеликого централь­ного шматка тіста та шести шишок та шматочків тіста навколо.^[4]

Ко­ровай не­одмінно має бути щедро при­крашеним, оздо­ба має елементи, які є символами, а саме, колоски символізують процвітання, троянди − жіночу красу і кохання, грона калини − сім’ю, дубове листя − довголіття, чоловічу силу, маки − збереження роду, оберіг від зла, а різні за формою та розміром квітки – діточок^[5], для весільних корова­їв часто роблять фігур­ки лебедів^[2].

Знання і практика приготування Сахновщинського короваю були внесені Наказом від 06.07.2022. № 228 до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під охоронний номером – 029, у категоріях: Знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту та Традиційні ремесла. Носії приготування Сахновського короваю мешкають у селах Сахновщинського району Харківської області: с. Тавежня, с. Новодмитрівка, с. Огіївка, с. Дубові Гряди, с. Лебедівка, с. Великі Бучки, с. Катеринівка, с. Володимирівка, с. Шевченкове, смт Сахновщина.^[6]

Сахновщинська громада пишається тим, що їх коровай визнано культурною спадщиною України:

...маленька громада на Харківщині може гордо заявити, що сахновщинський коровай - це наш символ гостинності, наш фактор єднання, наш зв'язок між поколіннями^[1].

В Сахновщинської територіальної громаді 12 жінок-коровайниць, що мають безпосередній зв'язок з елементом НКС та вважають його частиною своєї спадщини^[4].

• Традиційне українське весілля
• Пинця

Віртуальна галерея світлин обрядового і повсякденного хліба Сахновщинської громади