Свидова (Чортківський район)

село Свидова
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370200078029
Основні дані
Засноване	1457
Населення	1048 (на 1.01.2018)[1]
Територія	4.830 км²
Густота населення	245.76 осіб/км²
Поштовий індекс	48544
Телефонний код	+380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°52′16″ пн. ш. 25°43′42″ сх. д. / 48.87111° пн. ш. 25.72833° сх. д. / 48.87111; 25.72833
Водойми	р. Тупа
Найближча залізнична станція	Товсте
Місцева влада
Адреса ради	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Свидова
Свидова
Мапа
Свидова у Вікісховищі

Свидова́ — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Товстенська селищна громада. Адміністративний центр колишньої сільради, якій було підпорядковане с. Антонів. До Свидови приєднано хутір Вертепи.

Розташоване на берегах р. Тупа (права притока Серету, басейн Дністра), за 2 км від центру громади та від найближчої залізничної станції Товсте. Через село пролягли автошлях Луцьк–Тернопіль–Чернівці, залізниця Тернопіль — Заліщики.

• Вертепи  — хутір, розташований за 0,6 км від села. У 1952 р. на хуторі — 5 дворів, 24 жителі.^[2]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, голіградської і давньоруської культур. За переказами, на полі були козацька й турецька могили.

Згадується 28 лютого 1452 року в книгах галицького суду^[3].

Перша писемна згадка — 1457.

1785 — в селі проживали 855 осіб.

За статистикою, у Свидовій у 1900 р. 1281 житель, 1910—1816, 1921—1653, 1931—1827 жителів; у 1921—327, 1931—413 дворів. За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 4-класна утраквістична (двомовна).

1934—1939 — село було адміністративним центром однойменної гміни Свидова.

Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосилися мешканці села Іван Васильківський і Василь Ковцун.

За Польщі тут поселилися колоністи.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

В УПА воювали Степан Бурштинський, Василь Вівсяний, Павло Вівсяний, Петро Вівсяні, Іван Майданик, Іван Олійник, Олекса Олійники, Василь Пастушак, Марія Семенчук, Василь Свистун, Володимир Трач, Героній Трач, Володимир Щиголь й інші.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[5].

17 грудня 2020 року Свидова належить до Товстенської селищної громади.^[6]

• церква Перенесення мощей святого Миколая (УГКЦ; мурована; 1843);

У селі є три каплички Божої Матері.

У 1992 році насипано символічні могили УСС, та воякам УПА (1994);

Споруджено:

• пам'ятник Тарасу Шевченку (1960),
• воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971., скульптор Р. Вольфер);
• відновлено козацьку могилу (1990);
• встановлено
  • пам'ятні хрести: на захист від чуми (XVIII ст.),
  • на честь скасування панщини,
  • боротьби за тверезість (1876),
  • 1000-ліття хрещення Руси-України (1988);
  • також відновлено інших шість хрестів.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

У селі були глиниська й поклади піску; функціонував фільварок ґрафа Лянцкоронського з двома млинами і ґуральнею.

У селі Свидова на Чортківщині було розміщено фільварок , який входив до спадкової власності о. Івана Запуцького^[8].

Упродовж 1908—1910 роках побудовано Народний дім, у якому містилася читальня «Просвіти», функціонували театральний і хоровий гуртки.

Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Рідна школа», «Союз Українок», «Відродження» та інших; споживча кооператива, дві корчми.

Нині працюють школа, Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей воїна-«афґанця» О. Дмитрієва, дитячий садочок, відділення зв'язку, ПАП «Фортуна», ААГ ім. М. Грушевського, фермерське господарство «Діоніс К», кооператив «Маяк», ПП «Вакс», торгові заклади

• Василь Ґіґейчук (1882—1959) — релігійний і громадський діяч у Канаді
• Павло Ґіґейчук (?—?) — педагог і громадський діяч
• Мар'ян Двикалюк — майстер по дереву, різьбяр
• Олександр Дмитрієв (1963—1984) — учасник війни в Афганістані
• Микола Левчук (1896—1989) — видавець, цирковий артист, скульптор
• Яків Майданик (псевд. — Штіф Табачнюк; 1891—1984) — письменник, художник, редактор, видавець, педагог у Канаді
• Михайло Мельник (нар. 1949) — господарник
• Ігор Онищук (нар. 1947) — художник
• Василь Тарасюк (1884—1963) — громадський діяч
• Іван Кікис (нар. 1951) — педагог.

• Уніят В., Ханас В. Свидова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 233. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Уніят В., Федечко М. Свидова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 501—502. — ISBN 978-966-457-246-7.