Свинцево-цинкова промисловістьСвинце́во-ци́нкова промисло́вість (рос. свинцово-цинковая промышленность, англ. zinc-lead industry; нім. Blei-Zink-lndustrie) — галузь кольорової металургії, підприємства якої добувають і збагачують поліметалічні свинцево-цинкові руди та виробляють свинець і цинк. З істо𳿥еорґіус Аґрікола у своїй роботі De Re Metallica (1556 рік) так описує виплавлення свинцю:
Свинець станом на початок ХХІ стУ світі С.-ц.п. розвинена в Австралії, Іспанії, Канаді, Марокко, Мексиці, Перу, США, ФРН, Швеції та Японії. В Україні галузь представлена костянтинівським заводом «Укрцинк». Потреби України у цих металах у найближчій перспективі першої третини ХХІ ст. становитимуть: цинку до 66 тис. т, а свинцю до 14 тис. т. На початку ХХІ ст. (табл. 1) найбільш активним гравцем на світовому ринку свинцю є Китай, який з 2003 року став світовим лідером по виробництву рафінованого свинцю, і за даними австралійської дослідницької компанії AME Mineral Economics, збереже своє лідерство до 2010 року. Попит Китаю і інших країн Азії на свинець буде і далі рости, що, г.ч. обумовлено швидким зростанням автомобілебудування і виробництвом автомобільних акумуляторів, і до 2010 року його частка в загальносвітовій потребі свинцю становитиме 21 %. У той же час частка країн Західної Європи і США в загальносвітовому споживанні свинцю скоротиться з 56 % в 1996 році до 42 % в 2010 році. Тривають пошуки замінника свинцю, розробляються і використовуються різні сплави: нікель-марганцеві, срібно-цинкові, залізо-нікелеві і інші, але вони поступаються традиційному свинцю і глобальне виробництво в акумуляторній галузі продовжуватиме використовувати свинець.
Цинк станом на початок ХХІ стСтруктура видобутку цинку в світі в останні десятиріччя зазнає істотних змін (табл. 2). Збільшується частка КНР в світовому видобутку, а частка Канади знижується. Зараз на Канаду припадає 7 % світового видобутку цинку (у 1995 р. — 16 %), що пов'язано із закриттям ряду рудників в арктичних районах країни («Bell Allard», «Nanisivik», «Polaris», «Sullivan»). У 2005 р. на Австралію припадало 13 % світових видобутку цинку, Перу — 12 %, країни Європи — 11 %. Загалом в світі видобуток цинку в 2005 р. виріс на 2,3 % (до 10,02 млн тонн) багато в чому завдяки значному розширенню видобутку в КНР та Індії. На світовому ринку спостерігається стійкий дефіцит в постачанні рафінованого цинку, що пов'язано із зростанням споживання цього металу в багатьох регіонах світу. У 1990-і роки найбільшим споживачем рафінованого цинку в світі був ЄС (бл. 30 %), США — 16 %, КНР і Японія — по 10 %. У 2005 р. у КНР споживалося вже 28 % світового виробництва рафінованого цинку, в країнах ЄС — 25 %. Скоротилися частки США і Японії — відповідно до 10 і 6 %. Зросло споживання цинку в Індії — в 2005 р. її частка становила 4 %. Спостерігається стійка тенденція до зростання виробництва цинку у світі. За даними Міжнародної дослідницької групи по свинцю і цинку, виробництво рафінованого цинку в світі за перші 9 місяців 2006 р. виросло в порівнянні з аналогічним періодом 2005 р. на 3,7 % (до 7,9 млн тонн). У той же час світове споживання металу збільшилося за даний період на 4,3 % — до 8,2 млн тонн. Розвиток світової цинкової промисловості на початку ХХІ ст. все більше визначає Китай. Згідно даним «Mining Journal», експорт рафінованого цинку з КНР в 2005 р. становив 123,3 тис. тонн, імпорт — 392,2 тис. У 2006 р. попит на цинк в КНР перевищує випуск цього металу в країні на 400 тис. тонн. Найбільший китайський продуцент цинку — компанія «Shaoguan», далі йдуть «Huludao Zinc», «Zhongjin Lingnan Nonferrous Metals».
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia