Свята СРСР

У СРСР щорічно святкували День Червоної (радянської) армії (23 лютого) та День Великої Жовтневої соціалістичної революції (7 листопада). У перше свято щорічно демонструвався фільм «Чапаєв», у друге — «Ленін у Жовтні» та «Ленін у 1918 році», де ясно були позначені образи «своїх» (більшовики, народні маси, вихідці з низів) та «чужих» (монархісти, Біла армія, буржуї, представники Антанти). День Жовтневої революції відзначали масовими демонстраціями. На окремих підприємствах та у районах міст формувалися свої колони демонстрантів, що несли червоні прапори та транспаранти, у тому числі портрети засновників держави та її поточних керівників. Участь у цих заходах була обов'язковою, хоча й подавалася як почесний обов'язок, а відмова від участі викликала підозри в антисовіцьких настроях та загрожувала неприємностями^[1].

Перелік найбільших свят та вихідних днів

У таблиці наведено найбільш вагомі свята. Жирним виділено свята, що зберегли статус неробочих до розпаду СРСР

Дата	Назва	Примітки
1 січня (неробочий день)	Новий рік	З 1898 є вихідним днем. З 1930 по 1947 р. був робочим днем.
7 січня (день відпочинку)	Різдво	Православне Різдво за юліанським календарем. День був неробочим до 1923 року.
22 січня (неробочий день)	Кривава неділя	Був неробочим днем для вшанування жертв 9 січня. У деяких календарях також відзначався як день пам'яті Леніна, який помер на день раніше. 21 та 22 січня відзначалися чорною рамкою. Скасоване 1951 року.
23 лютого	День Радянської Армії та Військово-морського флоту СРСР	Відзначалося з 1922 року; до 1949 року називався «День Червоної армії та Флоту». З 1993 року в Росії називається «День захисника Вітчизні».
8 березня (неробочий день)	Міжнародний жіночий день	З 1965 року є неробочим днем.
12 березня	Повалення самодержав'я	Свято було приурочене до річниці Лютневої революції та встановлене у 1918 році, але проіснувало недовго. 1929-го його скасували у містах, а 1940 року й у сільській місцевості ^[2].
18 березня	День Паризької комуни	Свято було встановлене Леніним, оскільки він вважав Паризьку Комуну першим в історії прикладом диктатури пролетаріату. День був вихідним у 1918—1929 рр., у сільській місцевості до 1940 р.^[2]
12 квітня	День космонавтики	День запуску першої людини Юрія Гагаріна у космос у 1961 році.
22 квітня	День народження Леніна^[3]
1, 2 травня (неробочі дні)	День Інтернаціоналу → День міжнародної солідарності трудящих	1917 року у День міжнародної солідарності робітничого класу було перше відкрите (не підпільне) відзначення робітниками. З 1918 року 1 травня стало офіційним державним святом під назвою «День Інтернаціоналу» та неробочим днем; з 1928 додався неробочий день 2 травня. 1970 року свято перейменовано на «День міжнародної солідарності трудящих».
9 травня (неробочий день)	День Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років	Святкується у день капітуляції нацистської Німеччини 1945 року. З 1945 до 1947 року був неробочим днем. Указом від 23 грудня 1947^[4] замість 9 травня неробочим був оголошений день 1 січня. Відновлено як неробочий день 1965 року.
19 травня	День піонерії	Відзначається з 1922 року, з дня ухвалення рішення створення піонерських організацій.
3 вересня (неробочий день)	День перемоги СРСР над мілітаристською Японією	Святкувався у день після беззастережної капітуляції мілітаристської Японії 3 вересня 1945 року. З 1945 по 1947 роки був неробочим днем.
7 жовтня (неробочий день)	День Конституції СРСР	День ухвалення Конституції СРСР у 1977. З 1978 по 1991 був неробочим днем.
29 жовтня	День народження Комсомолу	Комсомольське об'єднання молоді було здійснено 29 жовтня 1918 року та проіснувало (під різними назвами) до 27 вересня 1991 року. У День народження комсомолу нагороджували найкращих представників ВЛКСМ. Зокрема, саме цього дня вручалася премія Ленінського комсомолу за визначні досягнення у галузі науки, техніки, виробництва, культури, у педагогічній діяльності та праці. Лауреати отримували диплом, нагрудний знак та грошову винагороду.
7 і 8 листопада (неробочі дні)	Роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції	Свято на честь Жовтневого більшовицького перевороту 1917 року. Відзначалося з 1918 року 7 листопада, а з 1928 року і 8 листопада, до розпаду СРСР.
5 грудня (неробочий день)	День Конституції СРСР	День ухвалення сталінської конституції 1936 року. Відзначався у 1936—1976 рр. Після прийняття нової конституції перенесене на 7 жовтня.
25 грудня (день відпочинку)	Різдво	Православне Різдво за новоюліанським календарем. Неробочий день (як спеціальний день відпочинку) у 1923 - 1928 роках (свято перенесено після того, як РПЦ оголосила про перехід на новоюліанський календар, але не повернуто після скасування цього рішення)

Професійні та інші свята

Дата	Назва	Примітки
друга неділя лютого	День аерофлоту	відзначався до 1988 року, потім приєднаний до Дня повітряного флоту
третя неділя березня	День працівників торгівлі, побутового обслуговування населення житлово-комунального господарства
перша неділя квітня	День геолога
друга неділя квітня	День військ протиповітряної оборони країни
третя неділя квітня	День радянської науки
5 травня	День преси
7 травня	День радіо, свято працівників усіх галузей зв'язку
остання неділя травня	День хіміка
28 травня	День прикордонника
перша неділя червня	День меліоратора	відзначався до 1988 року, потім приєднаний до Дня працівників сільського господарства
друга неділя червня	День працівників легкої промисловості
третя неділя червня	День медичного працівника
остання субота червня	День винахідника і раціоналізатора
остання неділя червня	День радянської молоді
перша неділя липня	День працівників морського та річкового флоту
друга неділя липня	День рибалки
третя неділя липня	День металурга
остання неділя липня	День військово-морського флоту СРСР
остання неділя липня	День працівників торгівлі	відзначався до 1988 року, після чого об'єднаний з Днем працівників ЖКГ
перша неділя серпня	День залізничника
друга субота серпня	День фізкультурника
друга неділя серпня	День будівельника
третя неділя серпня	День повітряного флоту СРСР
остання неділя серпня	День шахтаря
27 серпня	День радянського кіно
1 вересня	День знань	встановлений у 1984 році
перша неділя вересня	День працівників нафтової і газової промисловості
друга неділя вересня	День танкістів
третя неділя вересня	День працівників лісу
остання неділя вересня	День машинобудівника
перша неділя жовтня	День учителя	з 1989 перенесений на 1 вересня
друга неділя жовтня	День працівників сільського господарства	відзначався до 1986 року
третя неділя жовтня	День працівників харчової промисловості	відзначався до 1986 року
остання неділя жовтня	День праціників автомобільного транспорту
10 листопада	День радянської міліції
третя неділя листопада	День ракетних військ і артилерії	До 1988 року відзначався 19 листопада
третя неділя листопада	День працівників сільського господарства і переробної промисловості	встановлений у 1986 році з об'єднання двох відповідних свят середини жовтня
третя неділя грудня	День енергетика	До 1988 року відзначався 22 грудня
30 грудня	День утворення Союзу РСР