Свята Туреччини

У Туреччині офіційно відзначається вісім свят, що встановлені Законом №2429^[1] про національні та загальні свята від 19 березня 1981 року, який у свою чергу замінив Закон №2739 від 27 травня 1935 року. Державні свята в основному поділяються на дві групи: національні свята та загальні свята. Зараз у Туреччині 14,5 днів державних свят, що є одним із найбільших показників у світі. До того ж широко відзначаються загальномусульманські дати та численні народні святкування.

У 2003 набув чинності Законі про працю № 4857^[2], який регулює оплату праці: у ці святкові дні, виплачується додаткова денна заробітна плата за кожен відпрацьований день. У разі невиплати зазначеної офіційної відпустки працівники мають право розірвати трудовий договір з поважних причин^[3].

Окрім Курбан-байрама та Рамазана у Туреччині також відзначаються й інші мусульманські свята. Серед них, наприклад, Новий рік по Гіджрі та Маулід ан-Набі (день народження пророка Мухаммеда ), Ніч відпущення гріхів, Ніч обдарування Корану та інші.

Крім того, власні свята мають релігійні меншини Туреччини.

Майже в кожному турецькому поселенні проводяться свої розважальні заходи. До найбільш значних народних свят відносяться наступні свята: Навруз (свято весни у березні), Фестиваль Мевляни в Коньє (пам'яті великого філософа і поета Румі на прізвисько Мевляна «володар»), Хидирлез (або Свято Зустрічі Весни у травні), Міжнародний День матері, Фестивалі винограду та «Месір Маджуну» в Манісі (давнє свято збору винограду), Фестиваль моркви та гювеча у Бейпазарі (конкурси на найсмачнішу страву), День демократії і національної єдності в Туреччині (15 липня, з 2017 року) та інші,

1. ↑ «Закон № 2429 про державні та загальні свята» (PDF). Офіційна газета Т.Р., 17284. 19 березня 1981 р. (Турецькою) . Архівовано з оригіналу за 26 листопада 2016 р. (PDF). Процитовано 30 жовтня 2022.
2. ↑ Закон №4857 від 22/5/2003 про працю (PDF) (турецькою) .
3. ↑ Ulusal Bayram ve Genel Tatil Günü Ücreti - Onur KOÇAK. Çalışma Mevzuatı (тур.). 19 серпня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 31 жовтня 2022. [Архівовано 2020-01-16 у Wayback Machine.]