Святий Прокл Болонський (Мікеланджело)
«Святи́й Прокл Боло́нський» (італ. San Procolo) — одна із трьох невеликих мармурових статуй, створених італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1494 —1495 рр., для гробниці Святого Домініка у Болоньї[а]. Віктор Лазарєв вважав, що у цих ранніх творах скульптора для гробниці Святого Домініка — «Ангел із канделябром», «Петроній» та «Прокл» — відчувається вплив робіт Якопо делла Кверча[1]. За Лібманом, уже у цих статуях проглядає образ «героїчно-прекрасної людини»[2]. Опис Мікеланджело. «Давид» (фрагмент) Статуя зображає Прокла Болонського, італійського воїна-святого, що був замордований римським імператором Діоклетіаном у Болоньї. Фігура Прокла зібрана, сповнена протесту[3], а вираз обличчя нагадує про значно пізніші скульптури Мікеланджело — «Давида», «Мойсея», «Брута»[4]. Права рука юнака неначе передає готовність до дії, а ліва притримує довгий плащ. Ліва нога попереду, і уся вага спирається на праву. Прокл одягнений у коротку туніку, підперезану поясом. У композиції чітко простежується контрапост, характерний для подальших робіт Мікеланджело. На думку Фрица Ерпеля ця скульптура може вважатися раннім автопортретом митця[3], хоча цієї думки не поділяє Ерік Шильяно. Він вважає, що якщо це і можна вважати автопортретом, то митець зобразив себе як «…сердитого молодика, готового змести зі свого шляху будь-які перешкоди»[5]. Образ у мистецтвіЦя скульптура згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль» (1943):
У біографічному романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961) про статую «Прокл» написано, що з усіх його ранніх робіт лише вона «містила щось первобутне у собі»[7]. Примітки
Виноски
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
