Свято-Дмитрівська церква (Старий Кривин)

Свято-Дмитрівська церква
Сучасний вигляд
50°34′05″ пн. ш. 26°51′08″ сх. д. / 50.56806° пн. ш. 26.85222° сх. д. / 50.56806; 26.85222
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Старий Кривин
Кінець будівництва	1762
Стиль	бароко
Належність	ПЦУ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Свято-Дмитрівська церква (Старий Кривин) (Україна)
Свято-Дмитрівська церква у Вікісховищі

Свято-Дмитрівська церква — православна церква (ПЦУ) село Старий Кривин Славутського району Хмельницької області. Це пам'ятка архітектури XVIII ст., збудована в стилі українського бароко.

Це незвичайна за своєю архітектурою культова споруда була побудована в 1763 році кривинською громадою майстрів-теслярів на кошти князя Станіслава Яблоновського, каштеляна Краківського. Дерев'яна, з такою ж дзвіницею, без жодного гвіздка, тризрубна, триглава з галереєю по всьому периметру. Квадратний у плані неф ширший бокових зрубів, апсида майже квадратна, бабинець сильно витягнутий. Така форма церкви у ті часи звалася «кораб». І дійсно вона нагадує корабель. Навколо головного корпусу вміло добудовано ще й «опасання» — криту галерею, котра була місцем народних зборів.

Також відомо про те, що кривинська греко — католицька дерев'яна церква згоріла через необережність пономаря на другий день Пасхи у 1762 році. Тим не менше, вже наступного року, за благословенням луцького і острозького єпископа Сильвестра Рудницького і за сприяння князя Яблоновського, замість погорілого було побудовано новий, теж дерев'яний, храм. Попри те, що Кривин знаходився відносно недалеко від Острога, місцева церква в цей час належала до Гощанського греко-католицького деканату.

Всередині храму зберігся ошатний іконостас із цікавими намісними іконами, роботи народних художників XVIII ст., і ще цікавіші Царські врата того ж XVIII ст. із різьбленими зображеннями євангелістів.

За весь час свого існування служби в церкві не припинялися. Церкву постійно підтримували в належному стані, як жителі села так і духовенство, і до цього часу вона зберегла свої форми. З 1988 року богослужіння в церкві проводить отець Василій Талашок. При церкві діє церковний хор в складі 12 чоловік. Прихожани, за сприянням місцевої влади та меценатів, до 1025-річчя Хрещення Русі та 250-ї річниці храму здійснили благоустрій навколишньої території, до господарських споруд підвели природний газ.

З березня 2019 року парафія перейшла від УПЦ МП до Православної церкви України.

1. Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Ю. Й. Сіцінського і М. І. Теодоровича). Навч. посібник / уп. Тимощук О. — Хмельницький: Поліграфіст — 2, 2011. — с. 336.
2. Олександрович В. Найдревніший храм Славутчини / В. Олександрович // Пульс. — 2013. — 4 жовт.
3. Пам'ятники містобудування та архітектури Української РСР (ілюстрований довідник-каталог). Т. 4 — К.: Будівельник, 1986 . — стор. 224. 225.
4. Сапожник О. Храми Славутчини. / О Сапожник // Славутчина. — 2000. — 29 квіт.
5. Теодорович М. І. Історико — статистичний опис церков та парафії Волинської єпархії. Т. 2. — Почаїв, 1889.