Свято-Духівський кафедральний собор (Чернівці)

Собор Святого Духа
48°17′16″ пн. ш. 25°56′12″ сх. д. / 48.287717° пн. ш. 25.936803° сх. д. / 48.287717; 25.936803
Тип спорудицерква Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Україна Редагувати інформацію у ВікіданихЧернівці Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторЙозеф Главка Редагувати інформацію у Вікіданих
Будівельна системацегла Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильархітектура неокласицизму Редагувати інформацію у Вікіданих
ЄпархіяЧернівецько-Буковинська Єпархія УПЦ
Станпам'ятка архітектури місцевого значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресавул. Головна, 85
ЕпонімСвятий Дух Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтchernivtsi-sob.church.ua Редагувати інформацію у Вікіданих
Свято-Духівський кафедральний собор (Чернівці). Карта розташування: Україна
Свято-Духівський кафедральний собор (Чернівці)
Свято-Духівський кафедральний собор (Чернівці) (Україна)
Мапа
CMNS: Свято-Духівський кафедральний собор у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кафедра́льний собо́р Свято́го Ду́ха (Свя́то-Ду́хівський собо́р) — кафедральний собор УПЦ в Чернівцях. Знаходиться на Соборній площі — між вулицями Кобилянської та Головною. Цей собор називають головним храмом Буковини — вміщує до 4 тисяч парафіян.

Історія

Перший камінь у його фундамент був закладений у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Маріна та віденського архітектора А. Рьолля, а у 1860 році за проектом Йосефа Главки було перебудовано фасад храму. Через 20 років після початку робіт, будівництво храму нарешті завершилось, а у липні 1864 р. владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи продовжувались аж до кінця століття. Так, ще у 1892—1896 роках група віденських художників розписувала стіни.

В 1961 році комуністи закрили собор, а цінності передали музеям, настінні розписи на нижній частині — змивали водою. Після цього тут розмістили склад, а в 1970 році — художній музей.

Тільки в 1989 році — завдяки зусиллям Раїси Горбачової — собор знову повернули до життя.

Рішенням "зборів" 16 лютого 2025 року Свято-Духівський собор разом із Свято-Миколаївський та Петро-Павлівський храми перейшли до ПЦУ, при тому не запитавши самих прихожан та священиків цих же храмів.[1][2]

При голосуванні, прихожани самого храму вирішили залишитися у УПЦ. Згодом вони утримували та захищали собор від рейдерського захоплення ПЦУ, які замість того, щоб іти до храму з молитвами, йшли з прапорами та гімном України.[3]

Опис

Собор побудований у стилі італійського Ренесансу, причому за основу був узятий один з проектів петербурзького Ісаакіївського собору, подарований єпископу Є. Гакману під час його паломництва до Троїце-Сергієвої Лаври. Домінантою архітектурної композиції собору є монументальний купол заввишки 46 м. Крім нього церкву увінчують ще два куполи, а також дві вежі-дзвіниці з боків фасаду.

На дзвіницях в дорадянські часи були годинники. На фасаді над дверми є напис «А. Д. 1844», а нагорі, нижче корони був напис «1864 ТРЕІ ІПОСТАСАРІ ДУМЗЕУ» (знищений в 1990-х роках).

У березні 2006 року біля храму було встановлено пам'ятник першому митрополиту Буковинської православної митрополії Євгену Гакману.

Над центральним входом, на стіні є рельєфне зображення Мітри, Жезл і Хреста — знаків Архиєрейської влади.

Вражаючий розпис на стінах — виконаний австрійським художником Карлом Йобсоном.

Нижній ярус ікон не зберігся, проте верхні залишились оригінальними.

Володіння храму

У Кафедральному соборі зберігається виносний дубовий хрест із часткою Животворного Древа, освячений у храмі Воскресіння Господнього в Єрусалимі, головними святинями Храму є — мощі святої великомучениці Варвари та чудотворна ікона Божої Матері Троодіса — привезена з Кіпру.

Світлини

Див. також

Посилання

Джерела

Примітки

  1. За перехід до ПЦУ найбільших храмів у Чернівцях проголосувало майже три тисячі осіб. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець» (рос.). Процитовано 18 лютого 2025.
  2. Громада Чернівців проголосувала за перехід до ПЦУ трьох найбільших храмів міста. ГЛАВКОМ (укр.). 16 лютого 2025. Процитовано 31 березня 2025.
  3. ЧЕРНІВЦІ. В єпархії УПЦ повідомили про фальсифікацію документів на три головні храми | Україна Православна (рос.). Процитовано 8 травня 2025.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya