Свято-Миколаївська вулиця

Свято-Миколаївська вулиця  Кривий Ріг
Місцевість	Історичний центр Кривого Рогу
Район	Центрально-Міський
Назва на честь	Миколай Чудотворець
Колишні назви
Миколаївська, Парадна, Леніна
Загальні відомості
Протяжність	1,8 км
Координати початку	47°54′27.65″ пн. ш. 33°19′51.09″ сх. д. / 47.9076806° пн. ш. 33.3308583° сх. д. / 47.9076806; 33.3308583
Координати кінця	47°53′47.31″ пн. ш. 33°20′54.67″ сх. д. / 47.8964750° пн. ш. 33.3485194° сх. д. / 47.8964750; 33.3485194
Транспорт
Трамваї
Зупинки громадського транспорту	Центрально-Міська районна рада, Хлібзавод, Гаражний кооператив «Машинобудівників», Вулиця Свято-Миколаївська
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Свято-Миколаївська вулиця у Вікісховищі

Свято-Миколаївська вулиця (до 2016 — вулиця Леніна) — вулиця у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Одна з найстаріших вулиць міста. Виникла у другій половині XVIII століття. Вулиця розташована в історичному центрі Кривого Рогу.

Починається на перехресті з вулицями Прорізною (Мопрівська) та Українською. Прямує в південно-східному напрямку, де до неї примикають вулиці: проспект Поштовий, Комерційна, Церковна, Каунаська, Позитивна, Смарагдова (Саянська). Закінчується вулиця транспортною розв'язкою, переходячи у вулицю Широківську. Загальна довжина становить близько 1,8 км.

Забудова вулиці велась одночасно з появою поселення. Перша згадка в писемних документах датується 1781 роком — вулиця була згадана в рапорті прапорщика Межувальної Комісії Івана Редильського. Початково вулиця називалась Миколаївська. Така назва походить від церкви святого Миколая Чудотворця, що була збудована в 60-х роках XVIII століття.

Активно забудова тривала й на початку ХХ століття. Деякі будівлі цих часів збереглись до сьогодні. На вулиці представлені будівлі побудовані в південноросійському цегляному архітектурному стилі, конструктивізмі. Житлові будинки для співробітників Південно-Рудного тресту побудовані за проектом архітектора І. Каракіса в 1930-ті роки (наприклад, будинок № 35).

На 1913 рік по вулиці Миколаївській розташовувалось близько 90 торговельних закладів, складів, майстерень.

У 1924 році вулицю було перейменовано з вулиці Миколаївської на вулицю Леніна. У 1934 році тут було прокладено трамвайну колію.

За німецької окупації 1941–1944 років вулиця була перейменована в Парадну, після визволення Кривого Рогу їй було повернено довоєнну назву.

У 1949 році на розі вулиці Леніна й проспекту Карла Маркса було встановлено пам'ятник над братською могилою радянських солдат, які загинули в боях за визволення міста^[1].

У 2016 році, в ході реконструкції скверу перед будівлею школи мистецтв №2 Центрально-Міського району, де до 2014 року стояв пам'ятник В. І. Леніну, співробітниками Криворізького краєзнавчого музею були проведені археологічні розкопки. У цьому місці кілька століть функціонували, змінюючи одна одну, три церкви, названі ім'ям Св. Миколая. Під час розкопок було виявлено фундамент, знесеної в 30-х роках XX століття православної церкви. Над знайденими артефактами було встановлено скляний ковпак. Також між плитами були знайдені три старі монети  1726, 1731, 1753 років. І це істориком дало знати що Кривому Розі може бути набагато більше років.

• 
  Братська могила радянських воїнів (вул. Свято-Миколаївська, 45)
• 
  Вул. Свято-Миколаївська від пр. Поштового
• 
  Стара забудова

1. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.
2. Рукавіцин І. А. Кривой Рогъ в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — 128 с.: іл. (російською мовою)