Свято-Миколаївська церква (Бучин)
Свято-Миколаївська церква належить громаді Української православної церкви (Московського патріархату) села Бучин Любешівського району Волинської області знаходиться на околиці села, на острівку, в заплаві річки Стохід. ІсторіяХрам побудовано на місці з'явлення Бучинської ікони Божої Матері. Будівництво нині діючого храму було завершено у 1926 році, на заміну церкви Великомучениці Параскєви, розібраної австро-німецькими вояками у 1915 році. З 1914 по 1917 роки річкою Стохід проходила лінія фронту між російськими та австро-німецькими військами, а церква стояла за 200 метрів від річки. В «Статистических сведениях о церквах и причтах Минской епархии» опублікованих в додатку до 24 номера Мінських єпархіальних Відомостей за 1880 рік повідомлялось, що церква в Бучині:
До 1915 року церква в Бучині відносилась до Мінської єпархії[1] Російської православної церкви, з 1922 по 1943 року до Поліської єпархії[2] Польської православної церкви, а з 1944 року до Волинсько-Рівненської єпархії[3]. В 1960 році атеїстичний правлячий режим заборонив Богослужіння у храмі. У зв'язку із припиненням Богослужінь, Бучинська Ікона Богородиці вислуховувала молитовні сповіді-прохання віруючих християн в церкві села Деревок Любешівського району. Коли в дев'яностих роках постала незалежна держава Україна, в Бучині стараннями жителів села, під керівництвом старости церковної громади Миколи Ілліча Левковця відновили закритий режимом храм і величною Хресною ходою образ Богородиці на руках бучинців повернувся на своє почесне місце. З 1990 року церква належить до Волинської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату). ![]() Метричні книги Бучинської церкви за 1840,1841,1859 роки зберігаються в Національному історичному архіві Білорусі в Мінську (136 фонд 14 опис). У Волинському обласному державному авхіві (м. Луцьк) зберігаються метричні книги за період з 1871 по 1914 роки, а також за 1924 та 1925 та по 1933 роки (Фонд 35 опис 9).Метричні книги з 1934 року по 1950 роки зберігаються в Любешівському районному відділенні реєстрації актів цивільного стану. 15-кілометровий Хресний Хід до Бучинської ікони Божої Матері відбувається щорічно 22 травня з початком в селі Зарудче Любешівського району. В 1939 році 22 травня на храмовому святі в Бучині було більше двох тисяч прочан, а літургію служили 20 священиків на чолі з єпископом Камінь-Каширським, вікарієм Поліської єпархії ППЦ Антонієм (Марценко) 22 травня 2008 року святкову Божественну Літургію в Бучинському Храмі очолював керуючий Волинською єпархією УПЦ Митрополит Луцький і Волинський Ніфонт . Після подячних молитов перед Іконою Богородиці він виголосив, хвилюючу серця прочан, проповідь відео версія[4] або аудіо версія[5] . Священники![]() ![]() У церкві служили священики:
Дяками в церкві у свій час служили:
Творчість![]() Отцем Іваном Парипою — настоятелем православного Храму в селі Кухітська Воля Рівненської області створено і записано з його чоловічим і жіночим церковними хорами пісню «Бучинське Диво» На пісню створено також і відео-кліп. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia