Свято-Покровська церква (Македони)
Свято-Покровська церква — православний (УПЦ МП) храм у селі Македони Миронівського району Київської області. Історія храмуЗа словами Лаврентія Похилевича, храм у Македонах існував «з давніх віків». Церква-попередниця сучасного храму була споруджена 1729 року з дубового дерева. З 1732 року священиком у ній був Семен Красовський. 1741 року до парафії належало 70 дворів у Македонах, 10 — у Малих Прицьках, 15 — у Миколаївці та 30 — у Тулинцях. 1758 року церкву було відремонтовано, про що свідчив напис на церковному одвірку. Церква належала до 5 класу, біля неї існувало кладовище із давніми кам'яними хрестами та стовпами із написами, згладженими часом[1]. Черговий ремонт храму було здійснено 1866 року силами парафіян. 1882 року кількість парафіян становила 1205 чоловіків та 1249 жінок, також у селі було 20 католиків та 23 євреї. Церква належала до 5 класу, маючи трохи більше 37 десятин землі. До парафії належало село Малі Прицьки. Настоятелем тоді був Лука Козачковський[2]. 1903 року настоятелем храму було призначено 33-річного Віктора Дмитровича Солуху (1870 — після 1930-х). Йому судилося стати будівничим нової церкви. Стара церква була занепалою, тож 1904 року новий настоятель закладає у селі новий великий цегляний храм — рідкість для тогочасного села. 1910 року було завершено будівництво церкви, її було освячено і з 1911 року у храмі проходили богослужіння. Храм було збудовано із якісної жовтої цегли. Архітектурно храм був типовим для того часу — псевдоросійський (синодальний) стиль із елементами неовізантійського. Вхід прикрасила велика дзвіниця. 1913 року кількість парафіян нового храму становила 1299 чоловіків та 1330 жінок.[3]. Доля храму та настоятеля Віктора Солухи початково складалася щасливо. Відомо, що з часів депутатства у Державній думі він був другом більшовика Григорія Петровського, тому продовжував правити у церкві аж до 1930-х років. Сам храм діяв навіть у найважчі для церкви 1930-1940-і роки. Останню службу у храмі було проведено на Великдень 1963 року, а 1964 року храм було закрито. У церкві було влаштовано зерновий склад, що вкрай негативно позначилося на стані споруди. Вже у травні 1974 року завалився купол. 1983 року було замуровано вікна храму. На щастя, зовнішні стіни храму практично не зазнали руйнації. 1992 року в Македонах відродилася православна громада, розпочалася реставрація храму. Нині самі служби здійснюються у пристосованому приміщенні неподалік старої церкви. 8 липня 2014 року розпочато роботи з реставрації дзвіниці храму і вже за чотири місяці дзвіниця була відреставрована, встановлено хрест[4]. 7 серпня 2015 року закінчено роботи по реставрації східців до центрального входу храму[5]. Реставрація храму триває[6]. Храм потребує пам'яткоохоронного статусу. ПосиланняДжерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
