Свято-Покровська церква (Сутківці)

Свято-Покровська церква
Свято-Покровська церква
	Свято-Покровська церква, 2018
	49°10′36.54″ пн. ш. 26°55′55.64″ сх. д. / 49.1768167° пн. ш. 26.9321222° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, вул. Заводська, 5, Сутківці, Ярмолинецький район, Хмельницька область
Початок будівництва	1476
Кінець будівництва	2-а пол. XVIII століття
Стиль	готика
Належність	ПЦУ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
	Свято-Покровська церква (Сутківці) (Україна) Свято-Покровська церква (Сутківці) (Хмельницька область)
	Свято-Покровська церква у Вікісховищі

Свято-Покровська церква — мурована сакральна споруда оборонного типу, збудована на честь свята Покрови. Розташована у селі Сутківцях Ярмолинецького району Хмельницької області; репрезентує одночасно фортецю і храм. Покровська церква — унікальний взірець оборонного будівництва Поділля, нині є діючим храмом і музеєм, який відвідують численні українські й зарубіжні туристи. Вона є одним з найдавніших в Україні оборонних храмів і єдиним середньовічним оборонним храмом тетраконхового типу. Найближчим аналогом церкви-донжону є донжон в Етампі (Франція)^[1].

З історії церкви

Первинно Покровська церква-фортеця у Сутківцях була споруджена як оборонна споруда — село стояло на Кучманському шляху, звичному маршрутові набігів татар на Поділля.

У 1476 році фортецю перебудовано під церкву з улаштуванням у першому ярусі цегляного склепіння на нервюрах і готичних щипців над другим ярусом центрального простору. У 16 столітті стіни першого ярусу було розписано фресковим живописом; його фрагменти збереглися й донині^[2].

У 2-й половині XVIII століття над притвором було поставлено двоярусну дерев'яну дзвіницю з бароковою главкою. Ймовірно, тоді ж західний фасад споруди переробили на парадний і облаштували там вхід до храму^[2].

У 1894 та пізніше у 1903 роках споруда піддалася реконструкції з розбиранням щипців; стрункі ґонтові дахи були замінені пологими бляшаними^[2]. Внаслідок цієї серії реконструкцій церква втратила давні готичні і барокові форми та набула рис, типових для єпархіальних церков, поширених у Російській імперії.

Під час радянських антирелігійних гонінь храм двічі закривали: з 1939 по 1942 рік та з 1946 по 1989 рік^[1].

У результаті самодіяльного непрофесійного ремонту 1990-х років пам'ятку було оштукатурено ззовні та зсередини цементним розчином, що призвело до перезволоження стін і втрати більшої частини фрескового живопису. У 2006 році фахівці зафіксували гостроаварійний стан споруди.

Кардинальну реставрацію пам'ятки проведено у 2006–2009 роках за проектом відомих українських реставраторів Євгенії Пламеницької (1927–1994) та кандидата архітектурних наук Ольги Пламеницької.

У результаті протиаварійних робіт проведено осушення стін храму, частково знято цементний тиньк, ліквідовано аварійний стан. Пам'ятці повернуто втрачений середньовічний дах, що спирався на центральний стовп за типом середньовічних башт-донжонів. Стовп повністю зберігся в першому ярусі, однак був розібраний у другому під час розбирання щипців (рештки нижньої частини збереглися). Відновлено частково зруйнований бойовий парапет з бійницями-машикулями на другому ярусі, оборонні галереї в інтер'єрі храму. Планується завершення реставрації з повним зняттям цементного тиньку і розкриттям фресок, відновлення інтер'єру храму, проведення благоустрою прилеглої території. Роботи проведено за кошти, виділені Міністерством регіонального розвитку та будівництва у 2007–2009 роках за клопотанням Ярмолинецької районної адміністрації та церковної громади села Сутківці.

Нині (2010-ті роки) у Покровській церкві в Сутківцях проводяться богослужіння.

7 лютого 2019 року громада храму (без священика) ухвалила рішення про перехід від УПЦ МП до ПЦУ. Остаточно в квітні 2021 року Верховний Суд України відкинув усі аргументи колишнього промосковського батюшки і церква отримала новий юридичний статус^[3].

Опис

За об'ємно-планувальним вирішенням Сутковецька Покровська церква-фортеця належить до типу чотириконхових споруд: з центральним об'ємом (10 х 11 м) і чотирма напівциліндричними баштами, що примикають до нього. Західний півкруг по фасаду і на всю висоту стін розкрепований прямою ділянкою 3,8 м.

Стіни завтовшки 1,5-1,8 м, з дрібного каменю, залитого вапняковим розчином^[1].

Перекриття над першим ярусом являють собою систему цегляних хрестових і конхових склепінь з розпалубками на нервюрах. У центральному просторі вони спираються на стовп, утворюючи по його кутах віялові пучки нервюр; у півкругах, відокремлених від центрального простору арками, деяку подобу зірчастого склепіння. У місцях опертя нервюр закладені консольні блоки різного малюнку, в шелизі — замкові брили з геральдичними щитами.

Сходи на другий поверх — внутрішньостінні, кам'яні. Фасади спершу були вкриті затиркою вохристого кольору з домішкою товченої цегли. На другому ярусі збереглися бійниці-машикулі (для підніжного бою), центральний машикуль над входом, нижня частина стовпа, що піднімався з підвального ярусу і підтримував шатровий дах (основу стовпа можна оглянути в підвальному ярусі). Збереглися нижні частини щипців, розібраних і рівні даху. На другому ярусі становлять інтерес наріжні вежечки-бартизани по кутах центрального об'єму церкви. Дах виконаний з ґонту.

Фрески частково існують під цементним тиньком. Вони датуються 16 ст., поверх них — залишки олійного живопису 19 ст., втраченого під час самодіяльного ремонту 1990-х років.

Під самим храмом були підвали, де було виявлено багато людських останків. Крім того, до Сутковецького замку вів підземний хід^[1].

Пам'ятка є витвором будівельного мистецтва XIV–XVIII століть, що не має аналогів за своїм архітектурно-планувальним вирішенням у країні.

На липень 2011 року (за словами отця Григорія, що править службу Божу в цьому храмі) держава виділила 5,5 млн грн. на реставраційні роботи, але їх початок ще лишень очікується.

Світлини

Вид на церкву-фортецю
Вид на церкву-фортецю
Вид на церкву-фортецю збоку
Охоронна табличка
Стовп
Бойовий парапет з бійницями-машикулями
2 поверх
Могила в підвалі
Сходи на другий поверх
Другий поверх
Підвалі
Вхід до підвалу
Інтер'єр церкви
Покровська церква, фрагмент
Покровська церква, фрагмент
Інтер'єр
Другий поверх
Вид на церкву-фотецю з висоти пташиного польоту. Червень 2016 року.
Круговий огляд Церкви Покрову Пресвятої Богородиці за допомогою БПЛА
Вид на церкву з повітря

Див. також

Церква святого Онуфрія (Посада Риботицька)

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Яськова С. Куди поїхати на Великдень? / Світлана Яськова // Новини Хмельницького «Є» — 17 квітня 2014. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
↑ ^а ^б ^в Івченко А. С. Найвидатніші храми України. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. — С. 46-47. — ISBN 978-966-14-0935-3.
↑ Ще один храм на Хмельниччині після двох років судів перейшов до ПЦУ. Поділля News. Процитовано 19 жовтня 2022.

Джерела

К. А. Липа. Церква-фортеця в Сутківцях [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 470. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Жарких М. І. Храми Поділля. Довідник. (Ярмолинецький район) [Архівовано 8 червня 2011 у Wayback Machine.].
Курус І., Баженов Л., Боєв Ю. та ін. Путівник. Хмельницька область. — Київ : «Богдана», 2010. — 320 с. — 3000 прим. — ISBN 978-966-425-010-5.
Логвин Г. Н. Оборонні споруди в Сутківцях. — К. : Держбудвидав, 1959. — 12 с.
Пламеницька О. Початок мурованого оборонного будівництва на Поділлі // Архітектурна спадщина України. — Вип. 1. — К., 1994. — С. 39—57.
Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі. — Кам'янець-Подільський : Абетка, 2005. — C. 208—209.
Пламеницька О. Церква-донжон у Сутківцях. До питання типології середньовічного оборонного будівництва Поділля. // Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці. — Вип. 15. — К., 2008. — С. 155—169.
Пламеницька О. А. Церква-замок Покрова Богородиці // Пам'ятки архітектури та містобудування України. Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. — К.: Техніка, 2000. С. 271—272.
Сіцінський Ю. Й. Оборонні замки західного Поділля: історично-археологічні нариси. — Записки Історично-філологічного відділу ВУАН, 1928, т. 17, с. 64–160. 2-е видання: Кам'янець-Подільський: Центр поділлєзнавства, 1994. — 96 с.
Січинський В. Сутківська твердиня // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка [Архівовано 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — У Львові, 1929. — Т. 150. — С. 143—180.
Січинський В. Сутківці // Життя і знання. — 1935. — № 2. — С. 35–36.
Павлуцкий Г. Г. Церковь-замок в Сутковцах Летичевского уезда [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Г. Г. Павлуцкий. Деревянные и каменные храмы. — К., 1905. — С. 45—50.
Пламеницкая О. Замок в Сутковцах // Архитектурное наследство. — № 39. — М., 1992. — С. 148—155.
Покровская церковь-замок, XIV—XV, XVIII ст.ст. [Архівовано 19 вересня 2010 у Wayback Machine.] // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л.). — К. : Будівельник, 1983—1986. — Т. 4. — С. 233 (електронна версія) (рос.)
Сецинский Е. И. Церковь-замок в Сутковцах Летичевского уезда. // Подольские епархиальные ведомости. — 1889. — № 2. — С. 19–59; № 3. — С. 74–81.
Церковь-замок в Сутковцах // Исторический вестник. — 1892. — № 2. — С. 537.