Святі ворота Почаївської лаври

Святі ворота Почаївської лаври
Святі ворота Почаївської лаври
50°0′17″ пн. ш. 25°30′25″ сх. д. / 50.00472° пн. ш. 25.50694° сх. д. / 50.00472; 25.50694
Розташування	Україна, Почаїв, Тернопільська область
Архітектор	Михайловський
Кінець будівництва	1835
Стиль	Пізній Класицизм
Належність	Українська православна церква
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Святі ворота Почаївської лаври (Україна)
Святі ворота Почаївської лаври у Вікісховищі

Святі ворота Почаївської лаври — вхідний надбрамний корпус Почаївської лаври.

У 1835 році за проектом архітектора Михайловського, замість старих воріт, розпочалося спорудження парадної вхідної брами (нинішніх Святих воріт) з кількома допоміжними приміщеннями. При цьому всі мулярські та столярні роботи виконав селянин Власій Позняков. За новим проектом історично встановлений під'їзд до монастиря зберіг свій напрямок^[1].

Святі ворота (Надбрамний корпус) являє собою двоповерхову цегляну будівлю в стилі пізнього класицизму. Головний зовнішній фасад у вигляді чотириколонного портика доричного ордера, якого підтримує фронтон зі священним висловом, зустрічає зображеннями святих над кованими воротами. На архітектуру воріт значний вплив справили лаврський статус монастиря і тенденції конфесійної приналежності. Надбрамний корпус нагадує великий кіот із хрестом. Над воротами розміщується велика, написана на стіні ікона Божої Матері у вогняному стовпі. А на другому поверсі Святих воріт була збудована церква Різдва Пресвятої Діви Марії^[2]. Із урахуванням ландшафтної диспозиції Святі ворота спорудили на одній із найнижчих точок монастирської території. Східний фасад брами, звернений до похилого спуску в напрямку містечка, прикрасив чотириколонний портик на всю висоту двоповерхової будівлі^[3]. Західний фасад надбрамного корпусу з боку монастирського подвір'я отримав аналогічну ордерну композицію, але тут вона вже суто площинна. У ній замість об'ємних колон використано плоскі пілястри, що робить цей бік брами стриманішим і через це більш нейтральним щодо архітектурного середовища. Святі ворота є єдиною лаврською спорудою, побудованою в суто класичному стилі, тому вона до певної міри вирізняється із загального архітектурного контексту^[4].

• Амвросий (Лотоцкий). Сказание историческое о Почаевской Успенской лавре. Почаев, 1886.
• Антонович С. Короткий історичний нарис Почаївської Успенської лаври. Кременець, 1938.
• Владимир Зелинский, священник. «Объятия Отча. Очерки по истории Почаевской Лавры». Свято-Успенская Почаевская Лавра, 2000.
• Вортман Д., Мицик Ю. Почаївська Свято-Успенська лавра // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 468—470. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Мартинів Ю. Формування архітектурного комплексу Почаївської лаври в 1831-1920 рр. "Схід", 2014, № 1.
• Огієнко І. І. Свята Почаївська лавра / І. І. Огієнко ; [упоряд., авт. передмови М. С. Тимошик]. - К. : Наша культура і наука, 2004.
• Ричков П.А., Луц В.Д. Почаївська Свято-Успенська лавра. К., 2000.
• Ричков П. До історії формування архітектурного ансамблю Почаївської лаври. "Архітектурна спадщина України", 1995, вип. 2.
• Рожко В. Є. Українське православне церковне мистецтво Волині (ІХ - ХХ ст.). Історико-краєзн. нарис / В. Є. Рожко. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006.
• Чернихівський Г. Почаївська Свято-Успенська Лавра [Текст] / Г. І. Чернихівський, В. О. Балюх. — Тернопіль: Збруч, 2006.

• Лаврские Сооружения. Сайт Почаевской лавры.
• Свято-Успенська Почаївська лавра. Сайт Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.