Свєшнікова Ольга Степанівна
Ольга Степанівна Свєшнікова (21.02.1909 або 1908—1987) — українська лікарка та дослідниця в галузі медицини, зокрема педіатрії. Професорка та завідувачка кафедри педіатрії Київського медичного інституту. 1937 року закінчила педіатричний факультет Харківського медичного інституту. Після закінчення та до 1941 року викладала в Харківському інституті підвищення кваліфікації лікарів. У 1941—1944 роках була в евакуації, працювала асистентом в Інституті переливання крові в Тбілісі. 1944 року переїхала з родиною до Львова, де до 1952 року працювала в Львівському медичному інституті на посаді асистента кафедри педіатрії. 1952 року її чоловіка Анатолія Воробйова перевели до Києва, невдовзі призначивши директором Інституту фізіології АН УРСР. Ольга Свєшнікова почала працювати на кафедрі педіатрії Київського медичного інституту. Того ж року вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Лечение стрептомицином тубркулезного менингита у детей». У 1960-ті займалася проблемами дитячих геморагічних хвороб, зокрема хвороби Верльгофа та геморагічного васкуліту. 1967 року захистила докторську дисертацію на тему «Этиология, патогенез, клиника и лечение болезни Верльгофа и Шенляйн-Геноха у детей». У 1971—1975 роках була завідувачкою кафедри педіатрії лікувального факультету Київського медичного інституту[1].  Померла 1987 року в Москві, де останні роки життя жила в родині сина-дипломата. Похована разом з чоловіком Анатолієм Воробйовим на Байковому кладовищі в Києві. Наукові праці
Примітки
Джерела
|
||
Portal di Ensiklopedia Dunia
