Свідомість у психології належить до комплексного стану особистого свідомого досвіду, який охоплює сприйняття, думки, емоції та самосприйняття. Свідомість є одним із найбільш фундаментальних аспектів людського досвіду, але вона залишається однією з найбільш загадкових областей дослідження в психології та нейронауці.[3][4]
Усвідомленість є ключовим поняттям в психології свідомості, що належить до здатності особистості сприймати, розуміти, реагувати, керувати та взаємодіяти з власним середовищем. Воно описує особистісний досвід, стан буття "свідомим" або "усвідомленим". Кваліа є філософським терміном, який часто використовується в психології та описує індивідуальні, суб'єктивні досвіди свідомості й усвідомленості, наприклад, відчуття червоногокольору, звуківмузики, смакуяблука або відчуття радості. Кваліа відображає наш персональний внутрішній досвід, який важко, або навіть неможливо, пояснити іншій особі.
Дослідження
У психології існують різні методи дослідження усвідомленості та свідомості загалом, включаючи експериментальні тести, нейровізуалізацію і методи само-допиту.
Це поле постійно розвивається, проте свідомість залишається одним з найбільш таємничих аспектів людського розуму.
Нейровізуалізаця
У 2023 році дослідники змогли реконструювати у відео суб'єктивний досвід людини (те що людина бачить, тобто, її кваліа) за допомогою штучного інтелекту, навчаного на великій кількості фМРТ зображень.[5][6]
Коркос Ярослав Олександрович (6 травня 2022). Концептуальний зміст категорії «Свідомість» у зарубіжній психології // Науковий вісник Херсонського державного університету. — Серія «Психологічні науки». — С. 11–17. — ISSN 2663-2764.
Каліщук С. М. (24 квітня 2018). Свідомість як «граничне поняття» // Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». — С. 102–115. — ISSN 2663-6956.
Акімова Наталія (2017). Свідомість: визначення та структура // Психологія особистості. — С. 200–206. — ISSN 2413-7863.