Свінціцький Володимир Миколайович
Володи́мир Микола́йович Свінці́цький (7 липня 1937, Сатанів, Вінницька область — 21 лютого 2015, Київ) — український науковець, доктор філософських наук, професор. ЖиттєписУ 1954—1959 роках навчався на механіко-математичному факультеті Львівського університету. У 1961—1965 роках навчався в аспірантурі Інституту філософії АН СРСР. 1965 року в Інституті філософії АН СРСР захистив кандидатську дисертацію «Філософський аналіз поняття керуючої системи в кібернетиці». У 1969—1971 роках навчався в докторантурі Московського університету. 1971 року на об'єднаній раді Інституту філософії АН УРСР та Інституту держави і права АН УРСР захистив докторську дисертацію „Концепція «фізіології активності» в біокібернетиці“. Працював у Львівському лісотехнічному інституті: від 1966 року — доцент, від 1969 року — завідувач кафедри філософії. У 1971 році захистив докторську дисертацію на тему: "Концепція «фізіології активності» в біокібернетиці". [1] Того ж року перейшов на посаду професора кафедри філософії. Від вересня 1974 року завідувач кафедри філософії Київського національного економічного університету (колишнього Київського інституту народного господарства). У 1992—1995 роках був співдиректором Інституту державного управління і самоуправління при Кабінеті Міністрів України. Одночасно від 1996 року був деканом факультету міжнародних економічних відносин Інституту туризму економіки і права. У квітні 2002 року був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку політичних партій «Єдність» (№ 39 у списку).[2][3] У 1995—1996 роках був керівником секретаріату Товариства «Україна». Від 1994 року — президент Товариства «Україна — Південна Африка». Директор Міжнародного інституту демократії. Помер 21 лютого 2015 року, у віці 77 років та був похований у Києві. Праці
Джерела
ПосиланняПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia