Севрюков Володимир Васильович

Севрюков Володимир Васильович
Севрюков Володимир Васильович
Народився	7 березня 1959 (66 років); місто Антрацит, тепер Луганської області
Країна	Україна
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Партія	КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеняОрден «За заслуги» ІІІ ступеня
	; ; ;

Володимир Васильович Севрюков (нар. 7 березня 1959(19590307), місто Антрацит, тепер Луганської області) — український діяч, начальник відділу Департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України, заступник міністра транспорту України, директор Департаменту державної політики у сфері морського і річкового транспорту Міністерства інфраструктури України. Народний депутат України 2-го скликання. Народний депутат СРСР від ВЛКСМ (1989—1991 роки). Кандидат технічних наук (2001).

Біографія

У 1974—1978 роках — студент Нікопольського металургійного технікуму Дніпропетровської області, технік-технолог.

У 1978—1983 роках — студент Одеського вищого інженерно-морського училища, технік-судномеханік.

У червні 1984 — червні 1985 року — майстер, заступник начальника цеху Одеського судноремонтного заводу. Член КПРС.

У червні 1985 — вересні 1990 року — секретар комітету комсомолу (ЛКСМУ), заступник начальника з питань молоді Чорноморського морського пароплавства.

У вересні 1990 — квітні 1994 року — начальник служби судноремонтних заводів Чорноморського морського пароплавства.

У 1991—1993 роках — слухач Академії народного господарства при уряді Російської Федерації, менеджер. У 1991—1994 роках — студент юридичного інституту Одеського державного університету імені Мечникова.

У квітні 1993 — березні 1995 року — начальник відділу держреєстрації і класифікації флоту Департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з .08.1994 (2-й тур) до .04.1998, Малиновський виборчий округ № 297, Одеська область. Голова підкомітету з питань водного транспорту Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Член депутатської групи «Конституційний центр».

У липні — листопаді 1996 року — заступник голови Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України^[1]^[2].

У липні 1997 — березні 1999 року — заступник Міністра транспорту України — голова Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України^[3]^[4].

У лютому 2000 — серпні 2001 року — заступник Міністра транспорту України^[5]^[6].

У вересні 2001 — грудні 2002 року — радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах^[7]^[8].

У 2001 році захистив кандидатську дисертацію «Розробка методів і обладнання для відновлення суднових валів».

З 2001 року — генеральний директор класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України».

З травня 2011 року — директор Департаменту державної політики у сфері морського і річкового транспорту Міністерства інфраструктури України. Потім — голова правління Громадської Ради при Міністерстві інфраструктури України.

Голова громадської спілки «Асоціація морського бізнесу України».