Сей Сьонаґон
Сей Сьонаґон або Сей Шьонаґон[4] (яп. 清少納言, せいしょうなごん; 966—1025) — японська придворна дама, письменниця, есеїстка, історикиня, поетеса, авторка щоденників. Справжнє ім'я невідоме. Авторка шедевру японської літератури «Записки в узголів'ї». Короткі відомостіСей Шьонаґон народилася близько 966 року у сім'ї столичного аристократа, 59-річного Кійохари Мотосуке. Сестри дівчини були набагато старші за неї і стали дружинами службовців: Утанокамі но Тамешіґе, Дадзай-но-Шьоґен но Муненобу, Кадзаїн Кайшю та Фуджівару но Масато. Рід Кійохара славився вченістю, знанням японської поезії та китайської літератури, тому Сей Шьонаґон зростала у середивощі, яке сприяло проявленню її талантів. У 981 році майбутня письменниця одружилася з Тачібаною но Норіміцу, провінціалом північнояпонської провінції Муцу. Вона народила сина Норінаґу, але невдовзі розлучилася. Після чого втратила і батька: він помер у 990 у віці 83 років, перебуваючи на посаді провінціала західнояпонської провінції Хіґо. У 993 році Сей Шьонаґон вступила на придворну службу до Імператриці Садако, дружини Імператора Ічіджьо, і виконувала обов'язки її служниці протягом 10 років. В цей час вона стала використовувати псевдонім «Сей Шьонаґон»[5]. Завдяки перебуванню при дворі, в оточенні освіченої еліти тогочасного японського суспільства, вона змогла проявити свої літературні здібності. Вона перебувала у близьких стосунках з тогочасними поетами Фуджіварою но Санекатою, Фуджіварою но Кінто, Фуджіварою но Таданобу, Фуджіварою но Юкінарі та іншими. Загалом Сей Шьонаґон проводила розкішне життя, але час-від-часу потерпала від політичних інтриг. У 995 році помер батько Імператриці, Фуджівара но Мітітака, який фактично правив країною від імені японського монарха. Влада перейшла до рук його суперника, Фуджівари но Мітінаґи, який задля укріплення свого положення у столиці понизив у рангах братів Імператриці: Фуджівару но Коретіку і Фуджівару но Такаїе[6]. Серед придворних дам поширилися чутки, що Сей Шьонаґон була таємно пов'язана із Мітінаґою, тому знак протесту проти цих неправдивих поговорів поетеса зачинилася у власній кімнаті і тривалий час не виходила з неї. Саме там вона написала перші сувої «Записки в узголів'ї», які принесли їй славу. Письменниця доповнювала їх до 1000 року, поки не померла її покровителька Імператриця. Подальша біографія Сей Шьонаґон має багато білих плям. Вважається, що вона встапила в шлюб з поетом Фуджіварою но Мунейо і народила доньку, майбутню поетесу Кома но Мьобу, проте точні дати цих подій невідомі. Сей Шьонаґон виступала з гострою критикою осіб, які відрізнялися від загалу і мали оригінальні погляди на життя. Зокрема, письменниця недолюблювала Мурасакі Шікібу і висловлювала сумніви щодо її освіченості та літературних талантів. Проте це не заважало самій Сей Шьонаґон описувати навколишній світ на основі власного неординарного бачення. Вона була добре знайома з поетесами Акадзоме Емон та Ідзумі Шікібу і була шанована багатьма придворними дамами. Наприкінці життя Сей Шьонаґон відсторонилася від життя двору й усамітнилася у місцевості Цуківа, у горах на схід від японської столиці. Там вона склала «Безіменні записки», «Бесіди про старе» та антологію власних вибраних віршів «Збірку Сей Шьонаґон». Українські переклади
Примітки
Джерела та література
ПосиланняВікіцитати містять висловлювання від або про: Сей Сьонаґон Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sei Shōnagon
|
Portal di Ensiklopedia Dunia