Селезінка Неоніла

Неоніла Селезінка
Ім'я при народженні	Неоніла Бобикевич
Народилася	11 листопада 1896(1896-11-11) Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Померла	23 травня 1941(1941-05-23) (44 роки) Раде́хів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Австро-Угорщина
Національність	українка
Діяльність	громадська активістка

Неоніла Селезінка (11 листопада 1896(18961111), Стрий — 23 травня 1941, Радехів) — українська громадська та культурна діячка у Галичині, голова «Союзу Українок», делегат Лондонського з'їзду Жіночої гільдії.

З роду Бобикевичів-Нижанківських, закінчила ліцей у Перемишлі, повінчалася із сином священика Ярославом Селезінкою.

Керувала філією Союзу українок в Радехові. 1930-го подружжя Селезінок було кинуто до тюрми в Золочеві, де протримали місяць і відправили до тюрми в Тернополі. Після цього Неоніла оголошує голодування, це пришвидшило звільнення. 1934 року її обрано делегатом з'їзду Міжнародної жіночої гільдії, що відбувся в Лондоні.

З приходом перших совітів заарештовано її чоловіка Ярослава Селезінку та після кількаденних катувань вивезли в невідомому напрямі. Неоніла переїздить у Львів, до сестри чоловіка — посла Володимира Кузьмовича, якого невдовзі також арештовують. Після цього вона серйозно захворіла, а навесні 1941-го родину попередили про можливий арешт, і серце не витримало, 23 травня 1941 року Неоніли не стало.

Похована у м. Броди на міському цвинтарі.

• Нароси з історії жіночого руху Стрийщини [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Гірка сльоза та тужлива пісня [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.