Селезінник Гойфлера

Селезінник Гойфлера
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ:	Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас:	Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок:	Багатоніжкові (Polypodiales)
Підпорядок:	Aspleniineae
Родина:	Селезінникові (Aspleniaceae)
Рід:	Селезінник (Asplenium)
Вид:	Селезінник Гойфлера (A. × heufleri)
Біноміальна назва
Asplenium × heufleri Reichardt, 1859

Селезінник Гойфлера^[1], аспленій Гейфлера^[2][3], костянець Гейфлера^[3] (Asplenium × heufleri Reichardt) — багаторічна рослина родини аспленієвих (Aspleniaceae). Природний гібрид A. septentrionale і A. trichomanes. Вид занесено до Червоної книги України.

Багаторічна трав'яна рослина гемікриптофіт. Заввишки 2-14 см. Кореневище повзуче. Вайї пірчасті, з овально-клиноподібними сегментами, по краях нерівномірно-городчасті, нижні два сегменти віддалені від інших, іноді надрізані на 2 лопаті кожен. Черешок блискучий, яскраво-коричневий, трохи довший за пластинку вайї. Покрівець городчастий. Спороносить в липні-серпні. Розмножується вегетативно і спорами.

Ареал виду: Середня і Східна Європа. В Україні зростає на Донецькому кряжі (долина річки Міус, околиці селища Новопавлівка Луганської області), відділення «Кам'яні Могили» Українського степового природного заповідника, по долині річки Кальміус (Миронівський район) і річки Кальчик (Нікольський район, Донецької області).

В Україні відомі лише нечисленні популяції, в яких вид структурно представлений кількома рослинами, що локалізовані в тріщинах силікатних скель в угрупованнях екстремальних екотопів з примітивною організацією (Asplenietea trichomanis). Мезофіт, сциофіт.

Вид має особливий природоохоронний статус «зникаючий». Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Має господарське та комерційне значення як декоративна рослина, сприяє стабілізації скельних екосистем. Має наукове значення як середньоєвропейський гібридогенний таксон (A. septentrionale (L.) Hoffm. × A. trichomanes subsp. quadrivalens D. E. Mey) на східній межі ареалу в його диз'юнктивній частині.

Однією з головних причини зміни чисельності виступає руйнування біотопів під час господарської діяльності людини. Аспленій Гейфлера охороняють в донецькому відділенні Українського степового природного заповідника «Кам'яні Могили». Заборонено несанкціоноване збирання та гербаризація рослин, порушення умов місцезростань. Потребує створення окремого заказника в Луганській області. Запропонований до внесення до Червоної книги Криму^[4].

• Протопопова В. В. Аспленій Гейфлера / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4
• Екофлора України. Том 1 / Я. П. Дідух, П. Г. Плюта, В. В. Протопопова та ін. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 284 c.

• (рос.) Остапко В. М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). — Донецк: ООО «Лебедь», 2001. — 121 с.

• (англ.) Gastony, G. J. 1986. Electrophoretic evidence for the origin of a fern species by unreduced spores. Amer. J. Bot. 73: 1563—1569.
• (англ.) Kramer, K. U. and R. Viane. 1990. Aspleniaceae. In: K. Kubitzki et al., eds. 1990+. The Families and Genera of Vascular Plants. 1+ vol. Berlin etc. Vol. 1, pp. 52-56.
• (англ.) Reichstein, T. 1981. Hybrids in European Aspleniaceae (Pteridophyta). Bot. Helv. 91: 89-139.

• (англ.) Аспленій Гейфлера в гербарії (BGBM, Herbarium Berolinense) Берлінського ботанічного саду.
• Фотогалерея аспленія Гейфлера [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Хосе Луїса Переса Кало.
• Аспленій Гейфлера в Червоній книзі України [Архівовано 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]