Семак Микола Павлович

Микола Павлович Семак
Народження	3 травня 1919(1919-05-03) Погребище Вінницької області
Смерть	13 січня 1944(1944-01-13) (24 роки) село Кустівці
Поховання	Первинне Кустівці вдруге Бердичів
Країна	СРСР
Роки служби	1941—1944
Звання	лейтенант
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди
Семак Микола Павлович у Вікісховищі

Микола Павлович Семак (в документах зустрічаються також варіанти прізвища Симак, Сьомак) - командир взводу протитанкових рушниць 338-го гвардійського стрілецького полку 117-ї гвардійської стрілецької дивізії 18-ї армії 1-го Українського фронту,гвардії лейтенант Герой Радянського Союзу.

Народився 3 травня 1919 року в містечку Погребище Бердичівського повіту Київської губернії (нині місто Погребище Вінницької області). Закінчив середню школу. Працював секретарем Погребищенського сільської Ради депутатів трудящих. З 1939 року працював на нафтопромислах в Баку

Робітничо-Селянській Червоній Армії —РСЧА з 1939 року. Член КПРС 1940 року. На фронтах Німецько-радянської війни з 12 грудня 1941 року. Микола Семак закінчує прискорений курс Махачкалінського військового училища. З 5 жовтня 1942 року в званні лейтенанта, воює на Північнокавказькому та 1-му Українському фронтах^[1].

Командир роти протитанкових рушниць 338 гвардійського стрілецького полку 117 гвардійської стрілецької Бердичівської дивізії гвардії лейтенант Семак відзначився в бою 13 січня 1944 року під селом Кустовецьке. Цього дня на допомогу оточеному в селі батальйону був посланий взвод бійців на чолі з лейтенантом^[2]. Проти наших бійців фашисти кинули танки, бронетранспортери і піхоту. Бійці відбили 5 ворожих контратак, знищивши 5 танків, 2 бронетранспортери і до 10 вогневих точок. Коли в червоноармійців закінчилися боєприпаси, Семак з гранатами кинувся під танк ціною життя сприяв виконанню бойового завдання. Ворожа атака була відбита…

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 серпня 1944 року за героїзм, мужність і військову майстерність, проявлені в боях з гітлерівськими загарбниками при звільненні Житомирської області гвардії лейтенанту Миколі Павловичу Семак посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

Первинне місце поховання — Житомирська область, Бердичівський район, село Кустівці (нині Хмельницький район), але в 1970 році його останки перенесли в Бердичів^[3] на військову ділянку міського кладовища .

• Герой Радянського Союзу. Подвиг народу (база даних) (Сайт). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 19 липня 2016.(рос.)
• Орден Червоної Зірки (рос.). Подвиг народу (база даних)(Сайт). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 19 липня 2016.
• Медаль «За відвагу». Подвиг народу (база даних)(Сайт). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 19 липня 2016.(рос.)
• Інформація з наказу про виключення зі списків. Меморіал (банк даних).(рос.)
• Інформація з наказу про виключення зі списків. Меморіал (банк даних).(рос.)
• Інформація з наказу про виключення зі списків. Меморіал (банк даних).(рос.)
• Інформація зі списків поховання. Меморіал (банк даних).(рос.)

• Хмільник. Районна бібліотека.
• Міста-Герої. Архів оригіналу за 11 квітня 2015.

• Золотые Звёзды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985.
• Сахневич Л., Воронюк А. Сяйво Золотих Зірок. — Одеса, 1970.
• Овеянные славой имена: очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Винницкой области / В. М. Барабан, А. Д. Воронюк, Н. К. Гненный и др.; редкол.: Г. Я. Буртяк (отв. ред.) и др. — Одесса: Маяк, 1983. — 311 с.

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.

Микола Павлович Семак (рос.). // Сайт «Герои страны».

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.