Семенов Валентин Олександрович

Семенов Валентин Олександрович
Семенов Валентин Олександрович
Народився	26 грудня 1911 ; Рязанська область, СРСР
Помер	27 червня 1988 (76 років) ; Волгоград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія, СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	інженер-механік
Alma mater	Volgograd State Technical Universityd
Партія	КПРС
Нагороди	; ;
	; ; ;

Валентин Олександрович Семенов (26 грудня 1911(19111226), тепер Рязанської області, Російська Федерація — 27 червня 1988, місто Волгоград, Російська Федерація) — радянський діяч, генеральний директор Волгоградського тракторного заводу імені Дзержинського. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 7—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (5.08.1966).

Життєпис

Народився в бідній селянській родині. У 1930 році приїхав до міста Сталінграда на будівництво тракторного заводу. Почав свою діяльність чорноробом, рив котловани для цехів. Одночасно освоював професію фрезерувальника.

У 1935 році закінчив ливарний факультет Сталінградського механічного інституту.

У 1935—1943 роках — економіст-плановик, інженер, майстер, старший технолог Сталінградського тракторного заводу імені Дзержинського. Восени 1942 року брав участь в евакуації устаткування Сталінградського тракторного заводу на Урал, де допомагав налагоджувати випуск самохідних артилерійських установок. Повернувшись в 1943 році в Сталінград, продовжив роботу на відновленому тракторному заводі.

У 1943—1945 роках — головний металург Сталінградського тракторного заводу імені Дзержинського.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1945—1950 роках — начальник цеху, в 1950—1957 роках — начальник виробництва Сталінградського тракторного заводу імені Дзержинського.

З травня 1957 по 1982 рік — директор, генеральний директор Сталінградського (з 1961 року — Волгоградського) тракторного заводу імені Дзержинського.

За особливі заслуги у виконанні семирічного плану і досягнення високих виробничих показників Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 серпня 1966 року Семенову Валентину Олександровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1982 року — персональний пенсіонер у місті Волгограді.

Помер 27 червня 1988 року. Похований на Центральному (Димитріївському) цвинтарі Волгограду.