Сентиментальна цінність
«Сентиментальна цінність» (норв. Affeksjonsverdi) — норвезький трагікомедійний художній фільм 2025 року, зрежисований Йоакімом Трієром і створений у копродукції з 6 європейськими країнами. Головні ролі виконали Ренате Реінсве, Стеллан Скашгорд і Ель Феннінг. Прем'єра відбулась 21 травня 2025 року в основній конкурсній програмі 78-го Каннського кінофестивалю, де він був вкрай високо сприйнятий критиками з виокремленням «найкращих ролей у кар'єрах Ренате Реінсве та Стеллана Скашгорда», та нагороджений гран-прі (друге місце фестивалю). СюжетДія відбувається в Осло. Родину сестер Нори та Агнес ще в дитинстві залишив батько, прославлений кінорежисер Густав Берг. Через багато років він, напівзабутий у кінематографічному середовищі, з'являється в житті доньок після смерті їхньої матері, з масштабним частково автобіографічним сценарієм, реалізувати який він бажає в будинку, де зростали сестри. Головну роль, базовану на власній матері, що покінчила життя самогубством, Густав задумав для старшої доньки, акторки Нори. Вона відмовляється брати участь у фільмі батька, так і не вибачивши його за ці роки. Тоді Густав затверджує замість доньки американську кінозірку Рейчел Кемп[1]… У ролях
СтворенняПісля успіху попереднього фільму Йоакіма Трієра «Найгірша людина в світі» режисер відчув, що життя рухається надто швидко — він став батьком двох дітей і почав задумуватись про теми родинного возз'єднання, «як спадкове горе мандрує будинком і родиною»[2]. Це й стало відправною точкою для створення сценарію до «Сентиментальної цінності»[3]. Першою затвердженою акторкою, навколо якої писався персонаж Нори, була Ренате Реінсве. Про Стеллана Скашгорда, який вперше грав у Трієра, режисер казав[3]:
Знімальний процес пройшов із серпня по листопад 2024 року в Осло та частково у Франції[4]. Будинок Бергів, у якому відбуваються основні події фільму, належить норвезькій рок-зірці Ларсу Лілло-Стенбергу. Обираючи локацію, творці передивились близько 400 будинків[3]. Сприйняття Після завершення каннського показу аудиторія аплодувала стоячи 19 хвилин — це була одна з найдовших овацій в історії фестивалю[5]. За підсумковим вердиктом критиків, присутніх на фестивалі, фільм отримав середній бал 2.7 з 4 можливих[6]. За результатами фестивалю фільм був нагороджений гран-прі (друге місце). «Сентиментальна цінність» викликала захват критики, низка з яких назвала фільм «шедевром»[7]. «Найкраще, що я бачила в Каннах цього року — фільм, який повільно руйнує глядача емоційно, ніжно розкриваючи вкрай складні відносини батька та доньки» — писала оглядачка The Daily Beast Естер Цукерман[8]. Окремими рецензованими аспектами фільму були акторські роботи Ренате Реінсве та Стеллана Скашгорда. «Ймовірно, найскладніша роль у кар'єрі Ренате Реінсве, яка потребувала від неї цілого емоційного діапазону» — писав Девід Кенфілд (Vanity Fair), додавши, що фільм створили фактично двоє акторів — Реінсве та Скашгорд[3]. Аналогічну думку висловив Енді Гейзел (Indiewire), охрестивши роботу Скашгорда «найпотужнішою та найскладнішою» в його житті[9]. Сам Йоакім Трієр так казав про свій фільм: «Я вдячний [за позитивні відгуки] і трохи втомлений, але в першу чергу відчуваю полегшення. … Це був емоційний, особистий фільм»[2]. Натепер рейтинг «Сентиментальної цінності» на Metacritic — 89 %, на Rotten Tomatoes — 100 %[10][11]. Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
