Сент-Емільйон

Сент-Емільйон; Saint-Émilion
Країна	Франція
Регіон	Нова Аквітанія
Департамент	Жиронда
Округ	Лібурн
Кантон	Лібурн
Код INSEE	33394
Поштові індекси	33330
Координати	44°53′37″ пн. ш. 0°09′17″ зх. д.H G O
Висота	3 - 107 м.н.р.м.
Площа	27,02 км²
Населення	1769 (01.01.2021)
Густота	65,47 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Bernard Lauret; 2020-2026

Сент-Емільйо́н (фр. Saint-Émilion) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Жиронда. Населення — 1769 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 480 км на південний захід від Парижа, 34 км на схід від Бордо. 1999 року місто Сент-Емільйон та однойменний виноробний регіон (Saint-Émilion (AOC)) були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.^[3]

Демографія

Динаміка населення (INSEE^[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[5]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

1020

179

118

317

244

138

24

Жінки

1101

199

114

317

288

155

28

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
24	85 +	28
28	80-84	37
24	75-79	45
49	70-74	28
37	65-69	45
61	60-64	81
77	55-59	69
37	50-54	69
69	45-49	69
102	40-44	65
69	35-39	110
81	30-34	81
65	25-29	61
49	20-24	45
69	15-20	69
49	10-14	77
57	5-9	49
73	0-4	73

Економіка

2010 року серед 1225 осіб працездатного віку (15—64 років) 924 були активними, 301 — неактивною (показник активності 75,4%, у 1999 році було 75,3%). З 924 активних мешканців працювало 835 осіб (460 чоловіків та 375 жінок), безробітними було 89 (41 чоловік та 48 жінок). Серед 301 неактивної 91 особа була учнем чи студентом, 100 — пенсіонерами, 110 були неактивними з інших причин^[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 829 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1919,5 особи, медіана доходів виносила 20 062 євро на одного особоспоживача^[7]

Виноробство

Муніципалітет займає 5400 га, на 73,5 % яких розташовані виноградники, що належать понад 800 господарствам. Більша частина господарств, близько 52 % від загальної кількості, володіє не більше, ніж 5 га виноградників. Середньорічний обсяг виробництва вина становить близько 3 мільйонів ящиків (36 мільйонів пляшок). Вік дозрівання вин варіюється в залежності від категорії господарства:Прага

Saint-Emilion AOC: від 3 до 8 років.
Saint-Emilion Grand Cru: від 5 до 12 років.
Saint-Emilion Grand Cru Classé: від 15 до 25 років і більше.

Тут культивують такі основні сорти винограду: мерло (близько 60 %), каберне фран (близько 30 %) і каберне совіньйон (близько 10 %). Згідно з регламентом, у комуні Сент-Емільйон дозволено вирощувати ще два сорти винограду, які не є основними: мальбек («або Cot») і карменер. Вина, вироблені у Сент-Емільйоні традиційно купажовані, характеризуються насиченим кольором, м'яким та твердим тілом, тонами трюфелів, підсмаженого хліба, підліска й чорних ягід.

Сусідні муніципалітети

Помероль	Неак (через чотиримежжя)	Монтань
Лібурн, Мулон	Пн	Сен-Кристоф-де-Бард
	Зх Сент-Емільйон Сх
	Пд
Сен-Сюльпіс-де-Фалеран	Віньоне	Сен-Лоран-де-Комб

Галерея зображень

Церква
Мерія
Дзвіниця
Сільський майдан
Портал
Вежа
Монолітна церква
Кардинальський палац
Монастир
Виноградники Шато Канон
Панорама містечка

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Жиронда

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Сент-Емільйон на сайті ЮНЕСКО (англ., фр.)
↑ Saint-Émilion sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.