Сен-Поль-Ру
Сен-Поль-Ру (фр. Saint-Pol-Roux, справжнє ім'я Поль-П'єр Ру, фр. Paul-Pierre Roux; 15 січня 1861, Сент-Анрі поблизу Марселя[7] — 18 жовтня 1940, Брест) — французький письменник, драматург, поет-символіст. Біографія та творчістьНародився в Марселі, дитинство пройшло у Ліоні. У Парижі брав участь у літературних маніфестах, якими супроводжувалося народження символізму (примикає до нього 1884 р.). Його ім'я фігурує в змісті першого номера «Меркюр де Франс». Жозеф Пеладан зараховує його до семи присвячених у своїй «Естетиці Троянди + Хреста», а Малларме називає своїм сином[8]. Сен-Поль-Ру брав участь у виданнях символістів з початку 1880-х років. При цьому, на відміну від них, виявляв інтерес до суспільного та технічного прогресу, до сучасних ідей. Творчість Сен-Поля Ру стала сполучною ланкою між прогресивними устремліннями пізнього символізму та передовою поезією XX століття. Автор поеми «Лазар» (1886), а також поетичних збірок: «Цап відбувайло» (1889), «Святилище мандрівника» (т. 1—3, 1893—1907), «Стародавності» (1908), «Смерть пастуха» (1938). Для Сен-Поля Ру призначення поезії пов'язане з виявленням тієї живої краси, яка скута зовнішньою стороною речей: «Мені здається, що людина занурена у туманний світ невиразних позначень, невиразних причин і наслідків, вельми довільних аналогій, неясностей… Світ тихо гине; поет не згоден із цим, він шукає під завалами життя щось живе та витягує на поверхню»[8]. Бодлерівському «лісу символів» він протиставляє «ліс протилежностей», які має примирити поет. Пізніше він вважався сюрреалістами як їхній попередник і духовний вчитель[9][10]. Крім поезії, Сен-Поль Ру пише драми-містерії: «Чорна душа білого проповідника» (1893), «Останні часи». П'єса «Жінка з косою в руках» (1899) стала першою частиною трилогії, дві інші частини якої — «Трагічне в людині» і «Її величність Життя» — загинули під час пожежі, коли німецькі солдати підпалили його садибу під Камаре. У передмові до «Жінки з косою» він оголошує про свою нову програму, бажаючи підкорити творчість життя та «створити здорове мистецтво». У цьому він примикає до Франсіса Жамму або до Поля Фора. З 1907 року він практично цурається публікацій. 23 червня 1940 року, під час німецької окупації Франції, гітлерівці увірвалися до поетового будинку в Бретані, важко поранили його дочку, влаштували обшук і знищили всі його пізні твори; через чотири місяці Сен-Поль Ру помер у госпіталі Бреста. Поль Елюар у вірші «Критика поезії» («Зоря розганяє чудовиськ») напише:
Передчасна смерть літнього поета в результаті конфлікту з німецькою адміністрацією стала додатковим мотивом для консолідації так званої літератури Опору у Франції.
Цікаві факти
Пам'ять
Твори
Література
Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
