Сербулов Михайло Васильович
Миха́йло Васи́льович Сербу́лов (нар. 1866, Київ — пом. ?) — скрипаль і педагог, професор Празької консерваторії. ЖиттєписМихайло Сербулов народився 1866 року в Києві в родині колезького радника, відомого київського викладача фізики і математики Василя Івановича Сербулова та його дружини Пелагеї Федорівни.[1] Навчався в Імператорському університеті Святого Володимира і водночас Київському музичному училищі ІМРТ (гри на скрипці навчався у чеського скрипаля Отакара Шевчика). З 1888 року — соліст квартету Михайла Сікарда у Києві (друга скрипка). По закінченню університету навчався в Бельгії в консерваторії Люттіха (викладач по класу скрипки Сезар Томсон, викладач по класу композиції Жозеф Дюпон), яку закінчив із золотою медаллю. Після закінчення консерваторії працював у Парижі, де був солістом симфонічних концертів Шарля Ламурьо. Працював диригентом симфонічного оркестру в Лейпцигу, очолював Берлінський державний оркестр.[2] Від 1895 року Сербулов був професором Празької консерваторії,[3] де вважався «найпершим із її прикрас».[4] Наприкінці 1896 року Сербулов гастролював з величезним успіхом в Україні, зокрема в Кременчуці[5] та в Харкові. Згодом вів клас скрипки в музичному училищі Кишинівського відділення ІРМТ. 1910—1913 — працював капельмейстером балетного оркестру імператорських театрів. Згодом працював у Петербурзі (член дирекції ІРМТ), а з часом за сімейними обставинами переїхав в Катеринодар, де мав стати директором Катеринодарської консерваторії, проте революційні події 1917 року змусили його виїхати за кордон.[6] Спочатку була еміграція в Стамбул.[7] Згодом працював професором Льєзької та Празької консерваторії. УчніСеред його учнів — Франтішек Ступка, відомий чеський скрипаль і диригент, професор Одеської консерваторії (з 1913), а згодом народний артист Чехословаччини (з 1968). Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
