Сергій Максиміліанович, герцог Лейхтенберзький

Сергій Максиміліанович Романовський
Сергій Максиміліанович Романовський
рос. Сергей Максимилианович Романовский
Народження	8 (20) грудня 1849; Санкт-Петербург
Смерть	12 (24) жовтня 1877 (27 років); Йован-Чифтлик; загиблий у бою
Поховання	Петропавлівський собор
Країна	Російська імперія
Звання	Генерал-майор
Війни / битви	Російсько-турецька війна (1877—1878)
Нагороди
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
	Орден Корони (Вюртемберг)
	Сергій Максиміліанович, герцог Лейхтенберзький у Вікісховищі

Світлійший князь Сергій Максиміліанович Рома́новський, герцог Лейхтенберзький (рос. Сергей Максимилианович Романовский; нар. 8 (20) грудня 1849(18491220) — пом. 12 (24) жовтня 1877) — член Російського імператорського дому (з титулом «Імператорська високість»), генерал-майор.

Життєпис

Народився 8 (20) грудня 1849(18491220) року в Санкт-Петербурзі. Шоста дитина і третій син в родині великої княгині Марії Миколаївни та герцога Максиміліана Лейхтенберзького. Онук російського імператора Миколи І і правнук імператриці Франції Жозефіни Богарне.

Від народження був зарахований до лейб-гвардії Преображенського полку.

Отримав домашнє виховання: з 1853 по 1863 роки під керівництвом Ф. К. Дітеріхса, а з 1867 року — В. М. Зубова. Після здобуття освіти обрав військову кар'єру. Проходив службу в лейб-гвардії Кінному полку.

З початком російсько-турецької війни 1877–1878 років домігся відправки на фронт. Брав участь у бойових діях на території Болгарії, за взяття Велико-Тирново у 1877 році зведений у чин генерал-майора.

Загинув 12 (24) жовтня 1877 року під час розвідки поблизу Йован-Чифтлику від кульового поранення в голову. Похований у Петропавлівському соборі в Санкт-Петербурзі. Після зведення у 1908 році Великокняжої усипальниці поховання було перенесене туди.