Сергій (Ляпідевський)
Се́ргій Ляпіде́вський (в миру Микола Ляпідевський або Ляпідевський-Каркадіновський; 21 травня 1820, Тула - 23 лютого 1898, Санкт-Петербург) — архієпископ Херсонський і Одеський Відомства православного сповідання Російської імперії. Духовний письменник. Магістр богослів'я. Почесний член Імператорського православного палестинського товариства [1]. БіографіяНародився в сім'ї протоієрея Якова Каркадіновського [2]. Закінчив Тульську духовну семінарію (1840) і Московську духовну академію (1844). Перед закінченням курсу 24 червня 1844 року пострижений в чернецтво 20 липня висвячений на ієродиякона, а 6 серпня того ж року висвячений на ієромонаха. Був призначений бакалавром Московської духовної академії на кафедру морального і пастирського богослів'я. За дисертацію «Про поминання покійних» 25 жовтня 1845 року затверджений у ступені магістра богослів'я. З вересня 1847-го - помічник бібліотекаря академії, з 23 квітня 1848 року - інспектор студентів академії. З квітня 1849 року - соборний ієромонах московського Донського монастиря; 15 січня 1850 возведений у сан архімандрита. З 20 березня 1851 року - екстраординарний професор з православного і пастирського богослів'я; 4 жовтня 1857 року був призначений на посаду ректора Московської духовної академії. З 18 квітня 1858 року - настоятель Високо-Петрівського монастиря, а з 8 серпня 1859 року - Заіконоспаського монастиря. Був хіротонізований на єпископа Курського і Білгородського 1 січня 1861 року. З 11 січня 1880 року - архієпископ Казанський і Свіязький. Тільки в середині лютого він прибув в Казань, а вже 2 травня відбув у Санкт-Петербург, для присутності в Синоді. З 21 серпня 1882 року - архієпископ Кишинівський і Хотинський. З 1883 року - почесний член Казанської духовної академії. З 1884 року - почесний член Московської духовної академії. 9 квітня 1889 нагороджений діамантовим хрестом для носіння на клобуці. З 12 січня 1891 року - архієпископ Херсонський і Одеський. 14 травня 1896 нагороджений діамантовим хрестом для носіння на митрі. З 15 травня 1893 року - член Священного Синоду. З 9 серпня 1893 року - митрополит Московський і Коломенський і священно-архімандрит Свято-Троїцької Лаври. Помер 11 лютого 1898 року в Санкт-Петербурзі. Відспіваний у Чудовому монастирі 14 лютого. Похований у склепі Успенського собору Троїцько-Сергієвої лаври [3]. Твори
Переклади
Література
Посилання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia